Изобретение, открытие Где применялось Значение изобретения, открытия Нижнебойный водяной двигатель Горное дело, ремесло, мельницы, при обработке металла, производстве бумаги Облегчен труд людей, увеличилась производительность труда. Доменная печь металлургия Увеличилась качество и количество производства металла. Механические часы Повсеместно, в быту Более точное определения времени Зеркало Повсеместно, в быту Украшали помещение, возможность увидеть себя сзади Очки Повсеместно, в быту Исправляло дефекты зрения Огнестрельное оружие Военное дело Переворот в военном деле – появление наемного войска, вооруженного огнестрельным оружием. Компас, астролябия, Каравелла мореплавание Возможность выхода в открытое море, определение местонахождения корабля. Развитие торговли Печатный станок Образование, наука Распространение знаний
Сформоване в Маґдебурзі (земля Саксонія) у 1188[2] році. В різних землях Німеччини — Франконії, Швабії, Фризії, Баварії, Тюринґії, Саксонії — діяли власні системи міського самоврядування, які були сформовані на підставі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права; існували нюрнберзьке право, віденське, любецьке, маґдебурзьке, та інші. Маґдебурзьке право містило в собі норми «Speculum Saxonum» («Саксонського дзеркала»), судових ухвал Магдебурга, збірку «Саксонський Вейхбільд» і мало поширення на групу східносаксонських (остфальська група) міст, у Бранденбурзі, Сілезії, Пруссії, Польщі, Чехії. Наприкінці XIII — сер. XIV ст. галицько-волинські князі і королі надавали маґдебурзьке право німецьким колоніям, які виникали у столичних містах Руського Королівства (самоназва Галицько-Волинської держави). Так само поширювалися інші системи самоврядування: угорські королі надавали містам Закарпаття, яке входило до Угорщини нюрнберзьке право. З переходом Галичини під Польщу в середині XIV ст., маґдебурзьке право почали широко застосовувати в галицьких містах, а також і селах, і згодом поширили на решту українських земель і в Білорусі.
Сформоване в Маґдебурзі (земля Саксонія) у 1188[2] році. В різних землях Німеччини — Франконії, Швабії, Фризії, Баварії, Тюринґії, Саксонії — діяли власні системи міського самоврядування, які були сформовані на підставі норм традиційного судочинства й німецького звичаєвого права; існували нюрнберзьке право, віденське, любецьке, маґдебурзьке, та інші. Маґдебурзьке право містило в собі норми «Speculum Saxonum» («Саксонського дзеркала»), судових ухвал Магдебурга, збірку «Саксонський Вейхбільд» і мало поширення на групу східносаксонських (остфальська група) міст, у Бранденбурзі, Сілезії, Пруссії, Польщі, Чехії. Наприкінці XIII — сер. XIV ст. галицько-волинські князі і королі надавали маґдебурзьке право німецьким колоніям, які виникали у столичних містах Руського Королівства (самоназва Галицько-Волинської держави). Так само поширювалися інші системи самоврядування: угорські королі надавали містам Закарпаття, яке входило до Угорщини нюрнберзьке право. З переходом Галичини під Польщу в середині XIV ст., маґдебурзьке право почали широко застосовувати в галицьких містах, а також і селах, і згодом поширили на решту українських земель і в Білорусі.