В V-VIII веках Великий Шелковый Путь достигает своего наивысшего расцвета. В это время, во второй половине VI века тюркоязычные племена народов Алтая объединились с народами Семиречья и Центральной Азии в Тюркский каганат, который впервые в истории объединяет в рамках одного государства практически весь ареал Евразийских степей, а так же области древних оседлых цивилизаций - Согд и Бухару, которые являлись ключевыми точками на трассе Великого шелкового пути. Тюрки не без влияния согдийских купцов становятся партнерами Византии по налаживанию прямой бесперебойной торговли от Китая к Средиземноморью. Рост городов оживил торговлю с Китаем, Ираном. Только в 627-647 годах в Китай было направлено 9 торговых посольств. Караваны шли через Мерв-Чарджоу-Бухару-Самарканд-Чач-Исфиджаб-Талас-Суяб и дальше к оазисам Восточного Туркестана.
Огромная масса шелка, бархата, различных других тканей, стеклянных изделий, украшений, парчи, кожаных изделий потоком шла из Китая в Византию и обратно, оседая в Бухаре, Самарканде, Ташкенте, Мерве, Кашгаре, Суябе, Куче и Турфане.
Согдийцы открывали по всей трассе торговые колонии, строили за многие тысячи километров от своей родины города, дворцы, храмы, создавали направления в музыке, живописи и архитектуре, привносили новые религиозные воззрения.
Торговые фактории и поселения согдийских купцов, ремесленников и земледельцев в VI-VIII вв. распространялись на северо-восточные районы центральной Азии, в Синьцзян, Южную Сибирь, Монголию, северный Китай, а на западе до Крыма.
Третий значительный период истории Великого Шелкового Пути приходится на конец VIII – начало XIII веков. Это период от арабских завоеваний и исламизации народов Передней Азии, Ирана, Кавказа, части Восточной Европы, Афганистана, Северной Индии и Центральной Азии до монгольских нашествий.
«Безвіз» – це в першу чергу можливість вільно подорожувати європейськими кордонами. Втім, свобода пересування – це не єдина перевага безвізового режиму з Європейським союзом. Відкриті кордони позначаться на багатьох сферах життя, зазначає голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.
«Безвіз», крім фундаментальної свободи пересування, він також є важливим в економічному аспекті, оскільки він є стимулом для пожвавлення авіа-, залізничних перевезень, розвитку туризму, бізнесу. Ще можна говорити про інтеграцію, щодо митного Європейського союзу – як один з варіантів для посилення і нарощення потенціалу для економічної торгівлі», – каже Ганна Гопко.
На бізнесовому аспекті впровадження скасування віз з європейськими країнами наголошує і науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. На його думку, безвізовий режим урівнює конкурентні можливості громадян України. Це стосується не тільки бізнесу, а й науковців, водіїв та інших людей, яким потрібно відвідувати європейські країни не заплановано. Раніше організатори різних конференцій та виставок уникали за на них представників з України, бо не хотіли допомагати в обтяжливому процесі оформлення візи. Тепер же українські вчені зможуть без проблем відвідати будь-які закордонні заходи і представити Європі українську науку, вважає експерт.
Шелковый путь в эпоху Тюркского каганата
В V-VIII веках Великий Шелковый Путь достигает своего наивысшего расцвета. В это время, во второй половине VI века тюркоязычные племена народов Алтая объединились с народами Семиречья и Центральной Азии в Тюркский каганат, который впервые в истории объединяет в рамках одного государства практически весь ареал Евразийских степей, а так же области древних оседлых цивилизаций - Согд и Бухару, которые являлись ключевыми точками на трассе Великого шелкового пути. Тюрки не без влияния согдийских купцов становятся партнерами Византии по налаживанию прямой бесперебойной торговли от Китая к Средиземноморью. Рост городов оживил торговлю с Китаем, Ираном. Только в 627-647 годах в Китай было направлено 9 торговых посольств. Караваны шли через Мерв-Чарджоу-Бухару-Самарканд-Чач-Исфиджаб-Талас-Суяб и дальше к оазисам Восточного Туркестана.
Огромная масса шелка, бархата, различных других тканей, стеклянных изделий, украшений, парчи, кожаных изделий потоком шла из Китая в Византию и обратно, оседая в Бухаре, Самарканде, Ташкенте, Мерве, Кашгаре, Суябе, Куче и Турфане.
Согдийцы открывали по всей трассе торговые колонии, строили за многие тысячи километров от своей родины города, дворцы, храмы, создавали направления в музыке, живописи и архитектуре, привносили новые религиозные воззрения.
Торговые фактории и поселения согдийских купцов, ремесленников и земледельцев в VI-VIII вв. распространялись на северо-восточные районы центральной Азии, в Синьцзян, Южную Сибирь, Монголию, северный Китай, а на западе до Крыма.
Третий значительный период истории Великого Шелкового Пути приходится на конец VIII – начало XIII веков. Это период от арабских завоеваний и исламизации народов Передней Азии, Ирана, Кавказа, части Восточной Европы, Афганистана, Северной Индии и Центральной Азии до монгольских нашествий.
«Безвіз» – це в першу чергу можливість вільно подорожувати європейськими кордонами. Втім, свобода пересування – це не єдина перевага безвізового режиму з Європейським союзом. Відкриті кордони позначаться на багатьох сферах життя, зазначає голова комітету Верховної Ради України у закордонних справах Ганна Гопко.
«Безвіз», крім фундаментальної свободи пересування, він також є важливим в економічному аспекті, оскільки він є стимулом для пожвавлення авіа-, залізничних перевезень, розвитку туризму, бізнесу. Ще можна говорити про інтеграцію, щодо митного Європейського союзу – як один з варіантів для посилення і нарощення потенціалу для економічної торгівлі», – каже Ганна Гопко.
На бізнесовому аспекті впровадження скасування віз з європейськими країнами наголошує і науковий директор Інституту євроатлантичного співробітництва Олександр Сушко. На його думку, безвізовий режим урівнює конкурентні можливості громадян України. Це стосується не тільки бізнесу, а й науковців, водіїв та інших людей, яким потрібно відвідувати європейські країни не заплановано. Раніше організатори різних конференцій та виставок уникали за на них представників з України, бо не хотіли допомагати в обтяжливому процесі оформлення візи. Тепер же українські вчені зможуть без проблем відвідати будь-які закордонні заходи і представити Європі українську науку, вважає експерт.