Цели и требования восставших менялись в зависимости от периода восстания. На начальном этапе и в период наибольшего распространения восстания племена хотели лишь восстановления нарушенных прав без выдвижения политических требований. В последующем выдвигались идеи образования независимого ханства и вхождение в вассальное подданство к Османской империи. Основными целями восставших являлось: На этапе 1704-1708 годов восстановление религиозных прав, уменьшение налоговых сборов и податей, уравнение православных и мусульман в правах, а также закрепление прав башкир на владение исконными землями; В период с 1708 по 1711 образование независимого враждебного России государства и вассальное подданство туркам или Крымскому ханству. Также целью ставилось наибольшее распространение восстания на иные земли империи; После усмирения основных сил восстания и вплоть до 1725 года (повторная присяга на службу императору) башкиры не выдвигали новых требований.
Революція 1848 року у Франції (фр. Révolution française de 1848) — буржуазно-демократична революція у Франції, одна із європейських революцій 1848–1849 рр.. Завданнями революції було встановлення цивільних прав та свобод. Вилилася 24 лютого 1848 в зречення від престолу колись ліберального короля Луї-Філіпа I і проголошення Другої республіки. У президенти нової держави було обрано в подальшому ході революції, після придушення соціал-революційного повстання в червні 1848, племінника Наполеона Бонапарта Луї-Наполеон Бонапарт.
В результаті червневого вибуху буржуазно-демократичні перетворення, початі тимчасовим урядом, були припинені. Влада була вимушена закрити радикальні газети, клуби та товариства. Але загальне виборче право збереглося, і це дозволило провести в грудні 1848 року всенародні вибори. Очікувалося, що головна боротьба розгорнеться між кандидатами великої буржуазії Кавеньяком і дрібної буржуазії Ледрю-Ролленом. Але несподівано переважна більшість виборців проголосувала за племінника Наполеона, сорокарічного принца Луї Бонапарта. Його підтримали в основному селяни, робітники, міські низи і частина дрібної буржуазії, оскільки з ім'ям Наполеона вони пов'язували минулу велич країни і сподівалися, що новий президент буде проявляти таку ж увагу до потреб простих французів, як і його знаменитий дядько[5].
Цели и требования восставших менялись в зависимости от периода восстания. На начальном этапе и в период наибольшего распространения восстания племена хотели лишь восстановления нарушенных прав без выдвижения политических требований. В последующем выдвигались идеи образования независимого ханства и вхождение в вассальное подданство к Османской империи. Основными целями восставших являлось: На этапе 1704-1708 годов восстановление религиозных прав, уменьшение налоговых сборов и податей, уравнение православных и мусульман в правах, а также закрепление прав башкир на владение исконными землями; В период с 1708 по 1711 образование независимого враждебного России государства и вассальное подданство туркам или Крымскому ханству. Также целью ставилось наибольшее распространение восстания на иные земли империи; После усмирения основных сил восстания и вплоть до 1725 года (повторная присяга на службу императору) башкиры не выдвигали новых требований.
Вот так сойдёт?
Революція 1848 року у Франції (фр. Révolution française de 1848) — буржуазно-демократична революція у Франції, одна із європейських революцій 1848–1849 рр.. Завданнями революції було встановлення цивільних прав та свобод. Вилилася 24 лютого 1848 в зречення від престолу колись ліберального короля Луї-Філіпа I і проголошення Другої республіки. У президенти нової держави було обрано в подальшому ході революції, після придушення соціал-революційного повстання в червні 1848, племінника Наполеона Бонапарта Луї-Наполеон Бонапарт.
В результаті червневого вибуху буржуазно-демократичні перетворення, початі тимчасовим урядом, були припинені. Влада була вимушена закрити радикальні газети, клуби та товариства. Але загальне виборче право збереглося, і це дозволило провести в грудні 1848 року всенародні вибори. Очікувалося, що головна боротьба розгорнеться між кандидатами великої буржуазії Кавеньяком і дрібної буржуазії Ледрю-Ролленом. Але несподівано переважна більшість виборців проголосувала за племінника Наполеона, сорокарічного принца Луї Бонапарта. Його підтримали в основному селяни, робітники, міські низи і частина дрібної буржуазії, оскільки з ім'ям Наполеона вони пов'язували минулу велич країни і сподівалися, що новий президент буде проявляти таку ж увагу до потреб простих французів, як і його знаменитий дядько[5].