какие планы по ведению войны были предложены Александру 1? Приведите не менее двух вариантов. Какой план был в итоге одобрен Александром и что послужило тому причиной? ответ подтвердите сыллкой на источник.
До серпня 1941 року на півдні нашої країни створилася дуже складна обстановка. Полум'я війни поширилося до Дніпропетровська, що стояв на шляху ворога до Донбасу.
Для оборони Дніпропетровська і прикриття підступів до Донбасу за рішенням Ставки в спішному порядку формувалися кілька з'єднань, у тому числі і 255-я стрілецька дивізія (до складу 255-ї стрілецької дивізії входили 968, 970, 972-й стрековие і 811-й артилерійський полки ).
Наказ про призначення командиром цієї дивізії я отримав від командувача Одеським військовим округом генерал-полковника Я. Т. Черевиченко.
Після призначення мене командиром дивізії я зустрівся з представником Ставки комбригом Яном Петровичем Дзенітом. Він повідомив мені, що з кадрових командирів будуть призначені і прибудуть через кілька днів тільки начальник штабу і комісар дивізії, командири і комісари полків. Решту командирів необхідно було підібрати із запасу, а також з прибували випускників військових училищ.
У подальшому мені неодноразово доводилося зустрічатися з товаришем Дзенітом. При вирішенні всіх складних питань в тривожній обстановці тих днів Ян Петрович завжди залишався надзвичайно спокійним. Ми ніколи не чули від нього жодного грубого слова, ні окрику, але він суворо вимагав виконання наказу Ставки про терміни розгортання частин і готовності дивізії до бойових дій. Старий комуніст і досвідчений воєначальник, він позитивно впливав на хід подій. Мені запам'ятався такий епізод. Наші частини відчували гостру нестачу в автотранспорті. Отримати автомобілі з народного господарства не представлялося можливим. І ось на одній з доріг до Дніпропетровська здалася велика колона легкових і вантажних автомашин. Вони прямували в тил з сім'ями керівних працівників Львівської області. Представник Ставки прийняв рішення: машини передати нам, а евакуйованих пересадити на поїзд. Відразу знайшлися скаржники. Не минуло й години, як дзен був викликаний по телефону Сталіним. Проте, дізнавшись, у чому справа, він схвалив рішення Яна Петровича. Для нас особливе значення мало розпорядження комбрига про сміливий підході і вишукуванню на місці озброєння і бойової техніки, в яких дивізія відчувала гостру потребу. Відповідно до його вказівок ми знімали з відхідних в глиб країни ешелонів зброю та амуніцію, що скорочувало терміни підготовки частин до бою. Наприклад, наш 968-й стрілецький полк був озброєний за рахунок техніки, знятої з ешелонів. Незважаючи на велику зайнятість, Я. П. дзен неодноразово бував у частинах 255-ї стрілецької дивізії, прискіпливо стежив за ходом розгортання та організацією навчання з прибувають поповненням. Перед своїм від'їздом до Москви, у зв'язку з призначенням на іншу посаду, він ще раз перевірив стан справ в нашій дивізії.
Велику до нам у формуванні дивізії надав Дніпропетровський обком КП (б) У і його секретарі Семен Борисович Задионченко і Леонід Ілліч Брежнєв. За постановою обкому партії для зміцнення партійно серед рядового складу підрозділів були мобілізовані сотні комуністів. Багато хто з них в подальшому були висунуті на командні та політичні посади. Так, у 968-му стрілецькому полку секретар комсомольського бюро полку В. М. Карнаух був призначений начальником штабу цього ж полку. У 970-му стрілецькому полку комуніст Н. А. Найдьонов був висунутий на посаду політрука роти і успішно справлявся зі своїми обов'язками. У числі мобілізованих комуністів у 811-й артилерійський полк був направлений політбойцом студент 5-го курсу Дніпропетровського університету Н. Р. Миронов. Майже у всіх частинах секретарі партійних і комсомольських бюро були висунуті з прибулого з поповненням партійного активу.
Дніпропетровський обком партії проявив велику турботу і про матеріальне забезпечення військ, особливо засобами боротьби з танками ворога. Коли з'ясувалося, що наші частини не мають пляшок "КС" - в той час одного з важливих засобів боротьби з танками противника, за вказівкою обкому було організовано виготовлення цих засобів на Павлоградському горілчаному заводі. Багато було й інших життєво важливих питань, які нам довелося вирішувати в той період з Дніпропетровським обкомом партії. Наші прохання завжди виконувалися своєчасно.
Перед нами відразу ж постало питання про те, як краще організувати навчання особового складу і за короткий термін сколотити підрозділу. Величезну роботу в цій області проробив штаб дивізії. Очолював його майор М. І. Петров, здатний і ініціативний командир.
Оцінивши обстановку, я наказав цьому полку залишатися на місці і міцно утримувати займані позиції, зосередивши головну увагу в напрямку Запорізького шосе. Правіше 972-го полку з невеликим розривом розташувався 970-й стрілецький полк, очолюваний підполковником Н. К. Єльчанінова і батальйонним комісаром С. І. Грозовим. Його завданням було не допустити супротивника я місту, надійно прикрити Сурсько-Литовське шосе і дорогу Краснопілля - Дніпропетровськ, а також забезпечити вогневе взаємодію з сусідом праворуч і мати зв'язок з 972-м стрілецьким полком. Підійшов 968-й стрілецький полк отримав завдання оборонятися уступом праворуч від 970-го полку. Наш артилерійський полк зайняв вогневі позиції за 972-м і 970-м стрілецькими полками, підтримуючи бій кожного з них одним дивізіоном. Командний пункт дивізії розташувався в чотирьох кілометрах на схід Лоц-Кам'янка. Зайнявши бойовий порядок, частини дивізії стали відривати осередкова окопи.
Основной причиной, послужившей проведению финансовой реформы, была нужда в денежных средствах для строительства флота, обустройства армии, ведения Северной войны 1700—1721 годов. В условиях крупномасштабных государственно-политических и социально-экономических преобразований осуществлялись огромные финансовые затраты. Финансовая система его предшественников уже не удовлетворяла нужды государства на свершение великих дел, в частности, система подворного налогообложения, введёная ещё в 1678 году. Появлялись недоимки, дефицит государственного бюджета, что, в значительной мере, угрожало как внутренней, так и внешней безопасности страны. Первые годы финансовой деятельности Петра I были плохо обдуманы, поэтому его первые свершения в этой сфере хоть и давали результаты, но были недолговечны. Объяснялось это прежде всего стремлением Петра I как можно быстрее получить средства для создания регулярной армии и флота. В последующие годы значительное влияние на деятельность Петра I в финансовой сфере оказали идеи меркантилизма, а также его окружение (например, обер-фискал Алексей Нестеров, советовавший Петру провести подушную реформу).
До серпня 1941 року на півдні нашої країни створилася дуже складна обстановка. Полум'я війни поширилося до Дніпропетровська, що стояв на шляху ворога до Донбасу.
Для оборони Дніпропетровська і прикриття підступів до Донбасу за рішенням Ставки в спішному порядку формувалися кілька з'єднань, у тому числі і 255-я стрілецька дивізія (до складу 255-ї стрілецької дивізії входили 968, 970, 972-й стрековие і 811-й артилерійський полки ).
Наказ про призначення командиром цієї дивізії я отримав від командувача Одеським військовим округом генерал-полковника Я. Т. Черевиченко.
Після призначення мене командиром дивізії я зустрівся з представником Ставки комбригом Яном Петровичем Дзенітом. Він повідомив мені, що з кадрових командирів будуть призначені і прибудуть через кілька днів тільки начальник штабу і комісар дивізії, командири і комісари полків. Решту командирів необхідно було підібрати із запасу, а також з прибували випускників військових училищ.
У подальшому мені неодноразово доводилося зустрічатися з товаришем Дзенітом. При вирішенні всіх складних питань в тривожній обстановці тих днів Ян Петрович завжди залишався надзвичайно спокійним. Ми ніколи не чули від нього жодного грубого слова, ні окрику, але він суворо вимагав виконання наказу Ставки про терміни розгортання частин і готовності дивізії до бойових дій. Старий комуніст і досвідчений воєначальник, він позитивно впливав на хід подій. Мені запам'ятався такий епізод. Наші частини відчували гостру нестачу в автотранспорті. Отримати автомобілі з народного господарства не представлялося можливим. І ось на одній з доріг до Дніпропетровська здалася велика колона легкових і вантажних автомашин. Вони прямували в тил з сім'ями керівних працівників Львівської області. Представник Ставки прийняв рішення: машини передати нам, а евакуйованих пересадити на поїзд. Відразу знайшлися скаржники. Не минуло й години, як дзен був викликаний по телефону Сталіним. Проте, дізнавшись, у чому справа, він схвалив рішення Яна Петровича. Для нас особливе значення мало розпорядження комбрига про сміливий підході і вишукуванню на місці озброєння і бойової техніки, в яких дивізія відчувала гостру потребу. Відповідно до його вказівок ми знімали з відхідних в глиб країни ешелонів зброю та амуніцію, що скорочувало терміни підготовки частин до бою. Наприклад, наш 968-й стрілецький полк був озброєний за рахунок техніки, знятої з ешелонів. Незважаючи на велику зайнятість, Я. П. дзен неодноразово бував у частинах 255-ї стрілецької дивізії, прискіпливо стежив за ходом розгортання та організацією навчання з прибувають поповненням. Перед своїм від'їздом до Москви, у зв'язку з призначенням на іншу посаду, він ще раз перевірив стан справ в нашій дивізії.
Велику до нам у формуванні дивізії надав Дніпропетровський обком КП (б) У і його секретарі Семен Борисович Задионченко і Леонід Ілліч Брежнєв. За постановою обкому партії для зміцнення партійно серед рядового складу підрозділів були мобілізовані сотні комуністів. Багато хто з них в подальшому були висунуті на командні та політичні посади. Так, у 968-му стрілецькому полку секретар комсомольського бюро полку В. М. Карнаух був призначений начальником штабу цього ж полку. У 970-му стрілецькому полку комуніст Н. А. Найдьонов був висунутий на посаду політрука роти і успішно справлявся зі своїми обов'язками. У числі мобілізованих комуністів у 811-й артилерійський полк був направлений політбойцом студент 5-го курсу Дніпропетровського університету Н. Р. Миронов. Майже у всіх частинах секретарі партійних і комсомольських бюро були висунуті з прибулого з поповненням партійного активу.
Дніпропетровський обком партії проявив велику турботу і про матеріальне забезпечення військ, особливо засобами боротьби з танками ворога. Коли з'ясувалося, що наші частини не мають пляшок "КС" - в той час одного з важливих засобів боротьби з танками противника, за вказівкою обкому було організовано виготовлення цих засобів на Павлоградському горілчаному заводі. Багато було й інших життєво важливих питань, які нам довелося вирішувати в той період з Дніпропетровським обкомом партії. Наші прохання завжди виконувалися своєчасно.
Перед нами відразу ж постало питання про те, як краще організувати навчання особового складу і за короткий термін сколотити підрозділу. Величезну роботу в цій області проробив штаб дивізії. Очолював його майор М. І. Петров, здатний і ініціативний командир.
Оцінивши обстановку, я наказав цьому полку залишатися на місці і міцно утримувати займані позиції, зосередивши головну увагу в напрямку Запорізького шосе. Правіше 972-го полку з невеликим розривом розташувався 970-й стрілецький полк, очолюваний підполковником Н. К. Єльчанінова і батальйонним комісаром С. І. Грозовим. Його завданням було не допустити супротивника я місту, надійно прикрити Сурсько-Литовське шосе і дорогу Краснопілля - Дніпропетровськ, а також забезпечити вогневе взаємодію з сусідом праворуч і мати зв'язок з 972-м стрілецьким полком. Підійшов 968-й стрілецький полк отримав завдання оборонятися уступом праворуч від 970-го полку. Наш артилерійський полк зайняв вогневі позиції за 972-м і 970-м стрілецькими полками, підтримуючи бій кожного з них одним дивізіоном. Командний пункт дивізії розташувався в чотирьох кілометрах на схід Лоц-Кам'янка. Зайнявши бойовий порядок, частини дивізії стали відривати осередкова окопи.
Основной причиной, послужившей проведению финансовой реформы, была нужда в денежных средствах для строительства флота, обустройства армии, ведения Северной войны 1700—1721 годов. В условиях крупномасштабных государственно-политических и социально-экономических преобразований осуществлялись огромные финансовые затраты. Финансовая система его предшественников уже не удовлетворяла нужды государства на свершение великих дел, в частности, система подворного налогообложения, введёная ещё в 1678 году. Появлялись недоимки, дефицит государственного бюджета, что, в значительной мере, угрожало как внутренней, так и внешней безопасности страны. Первые годы финансовой деятельности Петра I были плохо обдуманы, поэтому его первые свершения в этой сфере хоть и давали результаты, но были недолговечны. Объяснялось это прежде всего стремлением Петра I как можно быстрее получить средства для создания регулярной армии и флота. В последующие годы значительное влияние на деятельность Петра I в финансовой сфере оказали идеи меркантилизма, а также его окружение (например, обер-фискал Алексей Нестеров, советовавший Петру провести подушную реформу).