Перша світова війна надала потужного поштовху економічному розвитку США й посилила їхній політичний вплив у світі. У США не було такої масової руйнації виробництва, якої зазнавала впродовж чотирьох років Європа. Країна вступила у війну в квітні 1917 р. на боці Антанти, а її армія взяла участь у військових діях тільки з літа 1918 р. Тому людські втрати збройних сил США були порівняно невеликі: приблизно 50 тис. вбитих й близько 250 тис. поранених.
США максимально використали ситуацію, що склалася, для подальшого збагачення. Вони виступили у ролі головного постачальника військових матеріалів, харчів і сировини країнам, що воювали. Загальний чистий прибуток усіх американських монополій впродовж 1914-1919 рр. склав 33,6 млрд доларів. Гігантські кошти, що були в розпорядженні корпорацій, забезпечили нові великі капіталовкладення в американську економіку, питома вага США в світовому промисловому виробництві значно збільшилася. На початку 20-х років Сполучені Штати забезпечували майже половину світового видобутку кам'яного вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну та сталі, 2/3 світового видобутку нафти, 85% світового виробництва автомобілів. Та найбільше змінився фінансовий статус США у світі. З боржника європейських країн вони перетворилися на найбільшого кредитора. Загальний розмір позик європейським країнам досяг на початку 20-х років 11,1 млрд доларів, 7 млрд доларів склали приватні інвестиції американських підприємців і банкірів. Нью-Йорк став індустріально-фінансовим центром світу.
Війна надала США можливість розширення виробництва, в країні скоротилося безробіття й зросла заробітна плата.
Економічне піднесення, спричинене потребами війни, ще більше прискорило процес концентрації виробництва та капіталу у США. 1919 р. на великих підприємствах працювало 57% американських робітників. Внаслідок бурхливого економічного розвитку воєнних років США вступили у нову фазу своєї індустріальної еволюції. На початок 20-х років вони перетворилися на високорозвинену індустріальну державу. З 105,7 млн. американських громадян (перепис 1920 р.) мешканці міст становили 54,2 млн. і вперше перевищили чисельність сільських жителів.
0-ті роки були для Сполучених Штатів роками процвітання (англ. —prosperity). У 1929 р. обсяг продукції промислового виробництва перевищив рівень кризового 1921 р. на 78%. На кінець 20-х років США виробляли стільки ж промислової продукції, скільки весь інший світ. Надзвичайно швидкі темпи економічного зростання США пояснювалися політичною стабільністю, фінансовою міцністю, величезними резервами внутрішнього ринку, протекціоністською політикою держави. Відбувалося докорінне оновлення основного капіталу, зводилися нові фабрики та заводи. Промислове зростання супроводжувалося колосальним спекулятивним зростанням вартості акцій. За 1924-1929 рр. акції, що котувалися на Нью-Йоркській біржі, збільшилися в ціні з 27 млрд до 90 млрд доларів, тобто більш ніж утричі.
Особливо стрімко розвивалися нові галузі промисловості, які обладнувалися за останнім словом науки та техніки. Найбільш яскравим прикладом є бурхливе зростання автомобільної промисловості. Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис автомобілів, то 1929 р. — 5 миллионов
Наслідком промислового буму було нове збільшення національного доходу США. За 1923-1929 рр. він зріс з 74,3 млрд. до 86,8 млрд. доларів, тобто на 17%, проте розподілявся нерівномірно. У 1929 р. на великих підприємців, що становили всього 1% населення США, припадало 14,5% національного доходу країни. Однак збільшення прибутків і широке розповсюдження системи продажу у кредит створювали для робітників, службовців, дрібних власників досить великі можливості для придбання, інколи за готівку, а частіше у кредит, автомобілів, радіоприймачів, холодильників, пилососів, пральних машин та іншої побутової техніки. Кожен п'ятий американець, приміром, мав свій автомобіль.
Проте не всі галузі економіки переживали промислове піднесення. Сільське господарство зазнавало кризи перевиробництва, ціни на аграрну продукцію знижувались. Протягом другої половини 20-х років валовий прибуток американських фермерів тримався на рівні 13-14 млрд. доларів, тоді як 1919 р., на початку тривалої аграрної кризи, він становив 17,9 млрд. Фермерські господарства ставали хронічно збитковими. Тільки протягом 1925-1929 рр. було примусово продано з молотка за несплату боргів і податків 547 ферм (8,7% загальної кількості).
На виборах 1920 р. до влади прийшли республіканці, їхній кандидат у президенти Уоррен Гардінг зібрав 16143 тис. голосів і забезпечив собі 404 голоси виборців. Республіканці завоювали надійну більшість й в обох палатах Конгресу (парламенту США). Уряд Гардінга з самого початку рішуче висловився проти політики державного регулювання, президент закликав до істотного скорочення державних витрат. Серйозною реформою в політичній сфері було надання виборчих прав жінкам відповідно до XIX поправки до Конституції США, що набрала чинності в 1920 р.
А. Адашев; А. Курбский; Сильвестр - члены Избранной рады, приближенные Ивана Грозного.
Часть С
Вопрос 1.
В данном тексте речь идет об Иване IV Грозном.
Вопрос 2.
Опричнина была направлена на устранение феодальной раздробленности княжеств и расправу с непокорным боярством.
Задание 2.
Общие черты деятельности Ивана III и Ивана IV :
1. Реформирование внутриполитической системы (При Иване III был издан судебник, заложены основы приказной системы, появляется поместная система и усиливается централизация власти. При Иване IV проведены реформы армии и приказной системы, усиливается централизация страны и сделана попытка введения опричнины - прообраза поместного (служилого) дворянства).
2. Обеспечение безопасности границ государства, расширение его территории (присоединение Твери, Ярославля, Новгорода, Северских земель, Смоленска, Северного Приуралья/Урала, Югорской Земли при Иване III и овладение частью Золотой Орды – Поволжьем, начало завоевания Южного Урала и Сибири при Иване IV)
Перша світова війна надала потужного поштовху економічному розвитку США й посилила їхній політичний вплив у світі. У США не було такої масової руйнації виробництва, якої зазнавала впродовж чотирьох років Європа. Країна вступила у війну в квітні 1917 р. на боці Антанти, а її армія взяла участь у військових діях тільки з літа 1918 р. Тому людські втрати збройних сил США були порівняно невеликі: приблизно 50 тис. вбитих й близько 250 тис. поранених.
США максимально використали ситуацію, що склалася, для подальшого збагачення. Вони виступили у ролі головного постачальника військових матеріалів, харчів і сировини країнам, що воювали. Загальний чистий прибуток усіх американських монополій впродовж 1914-1919 рр. склав 33,6 млрд доларів. Гігантські кошти, що були в розпорядженні корпорацій, забезпечили нові великі капіталовкладення в американську економіку, питома вага США в світовому промисловому виробництві значно збільшилася. На початку 20-х років Сполучені Штати забезпечували майже половину світового видобутку кам'яного вугілля, близько 3/5 світового виробництва чавуну та сталі, 2/3 світового видобутку нафти, 85% світового виробництва автомобілів. Та найбільше змінився фінансовий статус США у світі. З боржника європейських країн вони перетворилися на найбільшого кредитора. Загальний розмір позик європейським країнам досяг на початку 20-х років 11,1 млрд доларів, 7 млрд доларів склали приватні інвестиції американських підприємців і банкірів. Нью-Йорк став індустріально-фінансовим центром світу.
Війна надала США можливість розширення виробництва, в країні скоротилося безробіття й зросла заробітна плата.
Економічне піднесення, спричинене потребами війни, ще більше прискорило процес концентрації виробництва та капіталу у США. 1919 р. на великих підприємствах працювало 57% американських робітників. Внаслідок бурхливого економічного розвитку воєнних років США вступили у нову фазу своєї індустріальної еволюції. На початок 20-х років вони перетворилися на високорозвинену індустріальну державу. З 105,7 млн. американських громадян (перепис 1920 р.) мешканці міст становили 54,2 млн. і вперше перевищили чисельність сільських жителів.
0-ті роки були для Сполучених Штатів роками процвітання (англ. —prosperity). У 1929 р. обсяг продукції промислового виробництва перевищив рівень кризового 1921 р. на 78%. На кінець 20-х років США виробляли стільки ж промислової продукції, скільки весь інший світ. Надзвичайно швидкі темпи економічного зростання США пояснювалися політичною стабільністю, фінансовою міцністю, величезними резервами внутрішнього ринку, протекціоністською політикою держави. Відбувалося докорінне оновлення основного капіталу, зводилися нові фабрики та заводи. Промислове зростання супроводжувалося колосальним спекулятивним зростанням вартості акцій. За 1924-1929 рр. акції, що котувалися на Нью-Йоркській біржі, збільшилися в ціні з 27 млрд до 90 млрд доларів, тобто більш ніж утричі.
Особливо стрімко розвивалися нові галузі промисловості, які обладнувалися за останнім словом науки та техніки. Найбільш яскравим прикладом є бурхливе зростання автомобільної промисловості. Якщо 1914 р. у країні було випущено 569 тис автомобілів, то 1929 р. — 5 миллионов
Наслідком промислового буму було нове збільшення національного доходу США. За 1923-1929 рр. він зріс з 74,3 млрд. до 86,8 млрд. доларів, тобто на 17%, проте розподілявся нерівномірно. У 1929 р. на великих підприємців, що становили всього 1% населення США, припадало 14,5% національного доходу країни. Однак збільшення прибутків і широке розповсюдження системи продажу у кредит створювали для робітників, службовців, дрібних власників досить великі можливості для придбання, інколи за готівку, а частіше у кредит, автомобілів, радіоприймачів, холодильників, пилососів, пральних машин та іншої побутової техніки. Кожен п'ятий американець, приміром, мав свій автомобіль.
Проте не всі галузі економіки переживали промислове піднесення. Сільське господарство зазнавало кризи перевиробництва, ціни на аграрну продукцію знижувались. Протягом другої половини 20-х років валовий прибуток американських фермерів тримався на рівні 13-14 млрд. доларів, тоді як 1919 р., на початку тривалої аграрної кризи, він становив 17,9 млрд. Фермерські господарства ставали хронічно збитковими. Тільки протягом 1925-1929 рр. було примусово продано з молотка за несплату боргів і податків 547 ферм (8,7% загальної кількості).
На виборах 1920 р. до влади прийшли республіканці, їхній кандидат у президенти Уоррен Гардінг зібрав 16143 тис. голосів і забезпечив собі 404 голоси виборців. Республіканці завоювали надійну більшість й в обох палатах Конгресу (парламенту США). Уряд Гардінга з самого початку рішуче висловився проти політики державного регулювання, президент закликав до істотного скорочення державних витрат. Серйозною реформою в політичній сфері було надання виборчих прав жінкам відповідно до XIX поправки до Конституції США, що набрала чинності в 1920 р.
Объяснение:
Задание 1.
А. Адашев; А. Курбский; Сильвестр - члены Избранной рады, приближенные Ивана Грозного.
Часть С
Вопрос 1.
В данном тексте речь идет об Иване IV Грозном.
Вопрос 2.
Опричнина была направлена на устранение феодальной раздробленности княжеств и расправу с непокорным боярством.
Задание 2.
Общие черты деятельности Ивана III и Ивана IV :
1. Реформирование внутриполитической системы (При Иване III был издан судебник, заложены основы приказной системы, появляется поместная система и усиливается централизация власти. При Иване IV проведены реформы армии и приказной системы, усиливается централизация страны и сделана попытка введения опричнины - прообраза поместного (служилого) дворянства).
2. Обеспечение безопасности границ государства, расширение его территории (присоединение Твери, Ярославля, Новгорода, Северских земель, Смоленска, Северного Приуралья/Урала, Югорской Земли при Иване III и овладение частью Золотой Орды – Поволжьем, начало завоевания Южного Урала и Сибири при Иване IV)