Налоговая реформа •В период с 1719 г. до 1724 г. вместо десятков различных налогов и повинностей водился единый прямой денежный налог - подушный налог (собирался со всех душ мужского пола). •Введение постойной повинности. •Введены новые военные налоги (деньги драгунские, рекрутские, корабельные и т. д.). •Выросли косвенные налоги (акцизы). •Введено налогообложение значительной части населения, которая в то время по разным причинам не платила налоги (вольно-гулящие люди (отпущенные Холопы и крестьяне, бросившие свое занятие, нищие, Монастырские слуги, дети священников и т. д.)). Подушная перепись мужского населения, проведенная в 1718—1724 гг., выявила данный контингент.
літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Збереглася в Іпатіївському літописному ізводі. Охоплює події 1201-1291 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.
Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального ізводу була внесена хронологія. За змістом та мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини:
Галицький літопис (1201-1260), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича Галицького;
Волинський літопис (1261-1291), складений на Волині, де найбільше відображаються події на волинських землях у князювання Василька Романовича та його сина Володимира.
Лінгвістично межа між Галицьким і Волинським літописами чітко проходить по 1260/1261 роках[1], проте текстологічні ознаки, характерні для Галицького літопису (цитати з компілятивного хронографа) зустрічаються до 1265 р.з урахуванням текстологічних даних можна говорити про активне редагування закінчення Галицького літопису (1261-1265) редактором Волинського літопису[2].
Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася княжа влада в боротьбі проти великого боярства. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.
Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства. Від попередніх давньоруських літописів Галицько-Волинський літопис відрізняється майже повною відсутністю церковної тематики.
•В период с 1719 г. до 1724 г. вместо десятков различных налогов и повинностей водился единый прямой денежный налог - подушный налог (собирался со всех душ мужского пола).
•Введение постойной повинности. •Введены новые военные налоги (деньги драгунские, рекрутские, корабельные и т. д.).
•Выросли косвенные налоги (акцизы). •Введено налогообложение значительной части населения, которая в то время по разным причинам не платила налоги (вольно-гулящие люди (отпущенные Холопы и крестьяне, бросившие свое занятие, нищие, Монастырские слуги, дети священников и т. д.)). Подушная перепись мужского населения, проведенная в 1718—1724 гг., выявила данный контингент.
Объяснение:
літопис XIII століття, присвячений історії Галичини і Волині. Збереглася в Іпатіївському літописному ізводі. Охоплює події 1201-1291 років. Вважається головним джерелом з історії Галицько-Волинського князівства.
Спочатку літопис складався з окремих історичних повістей. Лише при створенні загального ізводу була внесена хронологія. За змістом та мовно-стилістичними особливостями Галицько-Волинський літопис поділяється на дві частини:
Галицький літопис (1201-1260), складений у Галичині, в основу якого покладено літописання часів князя Данила Романовича Галицького;
Волинський літопис (1261-1291), складений на Волині, де найбільше відображаються події на волинських землях у князювання Василька Романовича та його сина Володимира.
Лінгвістично межа між Галицьким і Волинським літописами чітко проходить по 1260/1261 роках[1], проте текстологічні ознаки, характерні для Галицького літопису (цитати з компілятивного хронографа) зустрічаються до 1265 р.з урахуванням текстологічних даних можна говорити про активне редагування закінчення Галицького літопису (1261-1265) редактором Волинського літопису[2].
Невідомі автори Галицько-Волинського літопису (можливо, дружинники) були ідейними виразниками інтересів тих соціальних сил, на які спиралася княжа влада в боротьбі проти великого боярства. Основний текст літопису пронизує ідея єдності Русі, оборона її від зовнішніх ворогів.
Значне місце в Галицько-Волинському літописі посідає історія культури Галицько-Волинського князівства. Від попередніх давньоруських літописів Галицько-Волинський літопис відрізняється майже повною відсутністю церковної тематики.