Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями
Стефан ||| Великий (2 июля 1504)- господарь. Один из видных правителей Молдавского царства.
Правил страной в течение 47 лет. На протяжении всего этого срока боролся за независимость Молдавского княжества, для чего проводил политику укрепления центральной власти, подавлял боярскую оппозицию. Успешно противостоял более сильным соперникам — Османской империи, Польше, Венгрии. Благодаря талантам Стефана Великого как полководца, дипломата и политика, Молдавское княжество смогло не только сохранять независимость, но и стало значительной политической силой в Восточной Европе. Был союзником господаря Валахии Влада Цепеша.
Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями
Стефан ||| Великий (2 июля 1504)- господарь. Один из видных правителей Молдавского царства.
Правил страной в течение 47 лет. На протяжении всего этого срока боролся за независимость Молдавского княжества, для чего проводил политику укрепления центральной власти, подавлял боярскую оппозицию. Успешно противостоял более сильным соперникам — Османской империи, Польше, Венгрии. Благодаря талантам Стефана Великого как полководца, дипломата и политика, Молдавское княжество смогло не только сохранять независимость, но и стало значительной политической силой в Восточной Европе. Был союзником господаря Валахии Влада Цепеша.