Одноосібна влади Гая Юлія Цезаря як імператора Середземноморської держави. По факту необмежена влада Цезаря опиралась на його армію, на десятках тисяч його ветеранів, які отримали землі в провінціях і в Італії, на підтримці вершників та на симпатіях міських плебеїв. Цезар усіляко намагався створити собі оточення, яке могло забезпечити йому відповідне правління диктатора та не допустити організації опозиції. Юридично влада цезаря ґрунтувалась на принципах Сулли.
Ще на початку політичної кар'єри Цезаря можна було вгледіти в його особистості харизму диктатора. Як скаже згодом Луцій Корнелій Сулла, що в одному Цезарі таїться багато Маріїв, маючи на увазі, що в Цезарі приховано достатньо сили для того, щоб встановити в своїх руках величезну владу, яка зможе утримати цілу Римську Імперію.
Диктатура Гая Юлія Цезаря внесла свої корективи в подальшу історію Римської держави. Насправді, форма республіки вже була застарілою для тодішніх суспільно-політичних реалій. Вона починала сама себе вичерпувати, імперія ж була новою сходинкою розвитку величної Середземноморської держави.
Цезар планував створення централізованих державних інститутів, особливої військової організації, нових соціальних структур, що виражали і підтримували нову монархію — Римську імперію. Звичайно, реформи Цезаря лише намітили шляхи формування основ імперії, її будівництво займе ще багато часу, але Цезар відчув і визначив загальний напрямок цього руху і тому може розглядатися як фундатор Римської імперії.
Как исторический источник лучше всего использовать летописи. Они создаются специально для того, чтобы рассказать про события того или иного времени. Потому если летопись создана вскоре после того, что описывает, она довольно точно показывает действительность.
Также полезны поучения. Их авторам хотят рассказать всё правдиво, потому что хотят научить чему-то читателей. Но изложение исторический событий не является целью автора поучения, потому нужных историку сведений там может быть гораздо меньше, чем в летописи.
В хождениях также исторические события попадаются лишь случайно, главная цель автора – рассказать о дальних землях (данные про них мы обычно знаем из источников самих тех земель). Но там написано про то, что человек сам видел, потому те сведения, что там есть, обычно достоверны.
В житиях исторических сведений обычно много, потому что они созданы именно для того, чтобы рассказать о событиях жизни святого. Но этим сведениям не всегда можно верить, потому что целью автора было показать пример праведной жизни, а не объективно показать действительность. Кроме того, житие писались обычно гораздо позже времени жизни святого.
Былины создавались гораздо позже времени жизни своих героев. Более того, их герои – собирательные образы или просто мифологические персонажи. Из них практически нельзя получить сведений об исторических событиях – только сведения об эпохе, когда они были написаны.
Одноосібна влади Гая Юлія Цезаря як імператора Середземноморської держави. По факту необмежена влада Цезаря опиралась на його армію, на десятках тисяч його ветеранів, які отримали землі в провінціях і в Італії, на підтримці вершників та на симпатіях міських плебеїв. Цезар усіляко намагався створити собі оточення, яке могло забезпечити йому відповідне правління диктатора та не допустити організації опозиції. Юридично влада цезаря ґрунтувалась на принципах Сулли.
Ще на початку політичної кар'єри Цезаря можна було вгледіти в його особистості харизму диктатора. Як скаже згодом Луцій Корнелій Сулла, що в одному Цезарі таїться багато Маріїв, маючи на увазі, що в Цезарі приховано достатньо сили для того, щоб встановити в своїх руках величезну владу, яка зможе утримати цілу Римську Імперію.
Диктатура Гая Юлія Цезаря внесла свої корективи в подальшу історію Римської держави. Насправді, форма республіки вже була застарілою для тодішніх суспільно-політичних реалій. Вона починала сама себе вичерпувати, імперія ж була новою сходинкою розвитку величної Середземноморської держави.
Цезар планував створення централізованих державних інститутів, особливої військової організації, нових соціальних структур, що виражали і підтримували нову монархію — Римську імперію. Звичайно, реформи Цезаря лише намітили шляхи формування основ імперії, її будівництво займе ще багато часу, але Цезар відчув і визначив загальний напрямок цього руху і тому може розглядатися як фундатор Римської імперії.
Объяснение:
Вибирай що потрібне,хоча тут майже усе потрібно))
Как исторический источник лучше всего использовать летописи. Они создаются специально для того, чтобы рассказать про события того или иного времени. Потому если летопись создана вскоре после того, что описывает, она довольно точно показывает действительность.
Также полезны поучения. Их авторам хотят рассказать всё правдиво, потому что хотят научить чему-то читателей. Но изложение исторический событий не является целью автора поучения, потому нужных историку сведений там может быть гораздо меньше, чем в летописи.
В хождениях также исторические события попадаются лишь случайно, главная цель автора – рассказать о дальних землях (данные про них мы обычно знаем из источников самих тех земель). Но там написано про то, что человек сам видел, потому те сведения, что там есть, обычно достоверны.
В житиях исторических сведений обычно много, потому что они созданы именно для того, чтобы рассказать о событиях жизни святого. Но этим сведениям не всегда можно верить, потому что целью автора было показать пример праведной жизни, а не объективно показать действительность. Кроме того, житие писались обычно гораздо позже времени жизни святого.
Былины создавались гораздо позже времени жизни своих героев. Более того, их герои – собирательные образы или просто мифологические персонажи. Из них практически нельзя получить сведений об исторических событиях – только сведения об эпохе, когда они были написаны.