Королевство Англия — государство, известное своими реформаторскими тенденциями. Ещё в XIV веке Библия была переведена на английский язык Джоном Уиклифом, а его последователи — лолларды — скрытно продолжали существовать на острове и вести свою проповедь.
В 1525 году Уильям Тиндейл напечатал свой перевод Нового Завета, что позволило многим желающим ознакомиться с текстом Библии[1]. Однако решающую роль в Реформации в Англии предстояло сыграть другому человеку. Реформацию в Англии можно в полном смысле назвать «Реформацией сверху», так как во главе её стал английский король Генрих VIII.
Іван Остапович Виговський мав намір побудувати типову для середньовіччя аристократичну республіку, що не могло не посилювати охлократіческой тенденцій у населення, не послабляти центральної влади і не викликати ще більшого свавілля старшин. В економічній політиці він повертав Україну до старого соціально-економічному ладу, лише в новій національній оболонці: встановлювалося панування української владної еліти над посполитими.
У січні 1658 року Й. Виговський прийняв вимоги царя про передачу до складу Росії деяких білоруських міст, призначення російських воєвод не лише до Києва, але і в Ніжин, Чернігів, Переяслав, оголошення війни Кримському ханству. Незабаром після цього гетьман підписав договір про союз зі Швецією, дружбу з Кримом, вів переговори з Польщею.
Низи запорожців, вкрай незадоволені орієнтацією І. Виговського виключно на інтереси старшин, яким він щедро роздавав земельні володіння, взагалі не визнавали його повноважень. Вони нападали на сусідні з Січчю полки, грабували старшин і заможних козаків, а І. Сірко не називав гетьмана інакше як «собакою».
На русском языке:
Политика гетмана И. О. Выговского
Иван Остапович Выговский намеревался построить типичную для средневековья аристократическую республику, что не могло не усиливать охлократических тенденций у населения, не ослаблять центральной власти и не вызывать еще большего своеволия старшин. В экономической политике он возвращал Украину к старому социально-экономическому строю, лишь в новой национальной оболочке: устанавливалось господство украинской властной элиты над посполитыми.
В январе 1658 года И. Выговский принял требования царя о передаче в состав России некоторых белорусских городов, назначении российских воевод не только в Киев, но ив Нежин, Чернигов, Переяслав, объявлении войны Крымскому ханству. Вскоре после этого гетман подписал договор о союзе со Швецией, дружбе с Крымом, вел переговоры с Польшей.
Низы запорожцев, крайне недовольные ориентацией И. Выговского исключительно на интересы старшин, которым он щедро раздавал земельные владения, вообще не признавали его полномочий. Они нападали на соседние с Сечью полки, грабили старшин и зажиточных казаков, а И. Серко не называл гетмана иначе как «собакой».
Королевство Англия — государство, известное своими реформаторскими тенденциями. Ещё в XIV веке Библия была переведена на английский язык Джоном Уиклифом, а его последователи — лолларды — скрытно продолжали существовать на острове и вести свою проповедь.
В 1525 году Уильям Тиндейл напечатал свой перевод Нового Завета, что позволило многим желающим ознакомиться с текстом Библии[1]. Однако решающую роль в Реформации в Англии предстояло сыграть другому человеку. Реформацию в Англии можно в полном смысле назвать «Реформацией сверху», так как во главе её стал английский король Генрих VIII.
На украинском языке:
Політика гетьмана І. О. Виговського
Іван Остапович Виговський мав намір побудувати типову для середньовіччя аристократичну республіку, що не могло не посилювати охлократіческой тенденцій у населення, не послабляти центральної влади і не викликати ще більшого свавілля старшин. В економічній політиці він повертав Україну до старого соціально-економічному ладу, лише в новій національній оболонці: встановлювалося панування української владної еліти над посполитими.
У січні 1658 року Й. Виговський прийняв вимоги царя про передачу до складу Росії деяких білоруських міст, призначення російських воєвод не лише до Києва, але і в Ніжин, Чернігів, Переяслав, оголошення війни Кримському ханству. Незабаром після цього гетьман підписав договір про союз зі Швецією, дружбу з Кримом, вів переговори з Польщею.
Низи запорожців, вкрай незадоволені орієнтацією І. Виговського виключно на інтереси старшин, яким він щедро роздавав земельні володіння, взагалі не визнавали його повноважень. Вони нападали на сусідні з Січчю полки, грабували старшин і заможних козаків, а І. Сірко не називав гетьмана інакше як «собакою».
На русском языке:
Политика гетмана И. О. Выговского
Иван Остапович Выговский намеревался построить типичную для средневековья аристократическую республику, что не могло не усиливать охлократических тенденций у населения, не ослаблять центральной власти и не вызывать еще большего своеволия старшин. В экономической политике он возвращал Украину к старому социально-экономическому строю, лишь в новой национальной оболочке: устанавливалось господство украинской властной элиты над посполитыми.
В январе 1658 года И. Выговский принял требования царя о передаче в состав России некоторых белорусских городов, назначении российских воевод не только в Киев, но ив Нежин, Чернигов, Переяслав, объявлении войны Крымскому ханству. Вскоре после этого гетман подписал договор о союзе со Швецией, дружбе с Крымом, вел переговоры с Польшей.
Низы запорожцев, крайне недовольные ориентацией И. Выговского исключительно на интересы старшин, которым он щедро раздавал земельные владения, вообще не признавали его полномочий. Они нападали на соседние с Сечью полки, грабили старшин и зажиточных казаков, а И. Серко не называл гетмана иначе как «собакой».