Из «Жалованной грамоты дворянству»(1785 г.) 1.Определите на основании грамоты положение дворянства в обществе и найдите обоснование этого.
2.Назовите привилегии, данные дворянству в соответствии с грамотой.
3.Сделайте выводы о произошедших изменениях в положении дворянства по сравнению с петровской эпохой.
4.Сформулируйте, как изменение положения дворян отразилось на положении крестьян.
Дворянское название есть следствие, исключительно от качества и добродетели начальствовавших в древности мужей, отличивших себя заслугами, чем обращая самую службу в достоинство, приобрели потомству своему нарицание благородное.
Не только империи и престолу полезно, но и справедливо есть, чтоб благородного дворянства почтительное состояние сохранялось и утверждалось непоколебимо и ненарушимо.
Дворянин сообщает дворянское достоинство жене своей, детям своим.
Без суда да не лишится благородный дворянского достоинства.
Да не судится благородный, окроме своими равными.
Телесное наказание да не коснется до благородного.
Подтверждаем на вечные времена в потомственные роды российскому благородному дворянству вольность и свободу.
Подтверждаем благородным, находящимся в службе, дозволение службу продолжать и от службы просить увольнения по сделанным на то правилам.
Подтверждаем благородным дозволение вступать в службы прочих европейских государств нам союзных и выезжать в чужие края.
Благородным подтверждается право покупать деревни.
Благородным подтверждается право оптом продавать, что у них в деревнях родится, или рукоделием производится. Иметь фабрики и заводы по деревням. В вотчинах их заводить местечки и в оных торги и ярмарки. Право иметь, или покупать домы в городах, и в оных иметь рукоделие.
По деревням помещичий дом имеет быть свободен от постоя; освобождается от личных податей.
Нашим верноподданным дворянам жалуем дозволение собираться в той губернии, где жительство имеют, и составлять дворянское общество в каждом наместничестве, и пользоваться выгодами, отличностями и преимуществами.
ответ:24 серпня 1906 року,
Причини реформи:
Проведення аграрної реформи диктувалося необхідністю усунути невдоволення великої кількості людей. До 1906 року такі акції набули масштабного характеру і революційний підйом.
Підсумки аграрної реформи: Столипіна
За 7 років Росія добилася таких успіхів:
1 В окремих регіонах, де селяни виходили з общини, посівні площі збільшувалися на 150%, по всій країні - на 10% в цілому.
2 Експорт зерна зріс, склавши 25% світового.
3 Закупівля с / г обладнання зросла в 3,5 рази.
4 Обсяг використовуваних добрив виріс в 2,5 рази.
5 Зростання промисловості вийшов на перше місце в світі і склав 8,8%
Національне відродження (1917—1933)
Під час I етапу національного відродження було проголошено національну суверенну державу при повному дотриманні демократичних засад рівності українського народу і тих народів, що населяли Україну. З 1923 р. починається хвиля так званої «українізації». Закінчився цей період трагічно: у 1926 р. сталінський уряд почав в Україні наступ на українську культуру, переслідування, а далі й знищення творчої інтелігенції. Цей етап увійшов в історію національної культури як «розстріляне відродження».
Тоталітарне панування соцреалізму (1933—1956)
Для II етапу характерний монопольний диктат соціалістичної бюрократії, що призвело до морального занепаду духовної культури у всіх її формах. Основний наслідок цієї доби — фізичне і духовне знищення представників національної інтелігенції (1934—38).
Стихійне піднесення духу національного опору (1956—1987)
В III період відродження — політичної «відлиги» (1956—61) — відбулася відносна лібералізація політики КПРС щодо національних культур. Сталося деяке поліпшення мовної ситуації, зокрема був перевиданий «Словник української мови» Б. Грінченка, зроблені перші кроки в українізації вищої та середньої спеціальної освіти.
Головним наслідком цієї доби було формування нового покоління митців, так званих «шестидесятників», які прагнули відновити втрачену національну традицію, боролися проти тоталітарної системи. «Відлига» закінчилася трагічно: більшість з «шестидесятників» були репресовані, а Василь Стус, В. Марченко, Олекса Тихий, Юрій Литвин загинули в ув'язненні.
Національно-духовне оновлення (з 1987)
У другій половині 80-х рр. відбувається значне оновлення національної культури, зорієнтоване на загальнолюдські вартості світової культури. Розпочинається IV етап відродження як заперечення штучних догм соцреалізму і вартостей комерційної поп-культури.
Объяснение: