ИСТОРИЯ КАЗАХСТАНА развернутые ответы
1. Южный Казахстан под властью караханидов.
2. Распространение политического влияние караханидов на Маверанахр.
3. Политические связи с сельджуками, хорезмшахами, кипчаками.
4. Захват каракитаями Восточного Караханидского каганата. Падение
власти каракитаев.
5. Формирование конфередации племен найманов и кереитов в
Центральной Азии. Возвышение найманов в Жетысу.
6. Кипчаки-наследники кимекского государства. Термин «Дешт-и-
кипчак».
7. Падение кипчакского ханства.
Наибольшую необходимость в изменениях чувствовали крестьяне и военные. Собственно, на Сенатской площади находились преимущественно военные, а именно матросы и офицеры.
Военные были заинтересованы в смягчении их военной доли – уменьшить срок службы, устранить военные поселения. Декабристы, в большей своей части, были военными офицерами.
Так как Александр Первый отказался от отмены крепостного права и гнет крепостных набрал новую силу, крестьяне были также заинтересованы в проведении восстания, продвижении Манифеста и свободе.
Відповідь:
Обов'язки шляхти, перед королем, були різні. Серед них, забезпечення озброєними воїнами на воєнні виправи. Наприклад: в 1409 році король дарує декілька сел шляхтичу з дідичим правом, а взамін той повинен виділяти на воєнні походи по 1 воїну з пікою і 5 лучників.
Набиралися рекрути з селян, або, в разі коли були бажаючі з міщан, також молодші сини безземельної шляхти могли бути офіцерами, крім того не треба забувати про козацтво, яке заробляло як наймані війська.
У замках завжди були військові формування (охорона, або саме військові формування (якщо шляхтич мав право на власне військо) - тобто навчити володіти зроєю в замках-фортецях шляхти було кому. Наприклад, у Яреми Вишневецького було військо власне, яке нічим не поступалося коронному війську. Шляхта у порубіжжі зі Степом Вільним обов'язково мала війська у маєтках - щоб боронили платників падатків та майно від татарських "візитів" за ясирем.
До того ж часи були такі, що сусіди не гребували наїздами один на одного, наприклад, у Генріка Сенкевича описано що тітка Елени Курцевич сама такі наїзди робила з синками та дворовими - це з популярної літератури.
З наукової є конкретні статті у законодавстві та судової практики про розповсюдженість практики наїздів. Широко відомий випадок наїзду старости Черкаського Чаплицького на хутір Суботів сотника Богдана Хмельницького - і яка халепа для Польської корони з цього вийшла у 1648 році.