ответ: Для Англии революция обозначала бы ограничение власти короля законами и парламентом., что дало бы толчок развитию буржуазного производства.Король Яков 1 и его сын Карл 1 стремились к сильной власти, ничем не ограниченной, но Англии это уже не было нужно.С середины 13 века у английской монархии был еще и парламент, послушный и управляемый, пока обществу нужна была сильная власть.В начале 17 века обществу уже не нужна была неограниченная власть,а король не хотел уступать свою власть , даже хотел усилить свое положение.Конфликт развивался 40 лет. Парламент , его оппозиция, состоявшая из нового дворянства, дворяне хотели свободы в распоряжении землей, крестьяне хотели пользоваться землей, таким образом хотя парламент выражал интересы джентри, но недовольно королем было все общество,король мешал развиваться частной инициативе, вводил без парламента налоги, был склонен к союзу с Испанией и проводил религиозную политику,вызывавшую неодобрение в обществе.В 1640 году в Лондоне разгорелся конфликт между Долгим парламентом и королем, король хотел денег,.чтобы вести войну с Шотландией, парламент требовал регулярно собираться и не вводить без парламента налоги,требования крестьян парламент не рассматривал.Во время восстания в Ирландии страна разделилась на два лагеря, парламент стал подготавливать свою армию. Парламент защищал интересы землевладельцев нового, буржуазного типа, а король и окружение короля защищало старые порядки, когда не развивались торговые отношения и не развивались капиталы.Революция в Англии стала борьбой буржуазии, которую представлял парламент, за завоевание власти в политике и экономике , чтобы ограничить привилегии короля и старой землевладельческой знати.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
ответ: Для Англии революция обозначала бы ограничение власти короля законами и парламентом., что дало бы толчок развитию буржуазного производства.Король Яков 1 и его сын Карл 1 стремились к сильной власти, ничем не ограниченной, но Англии это уже не было нужно.С середины 13 века у английской монархии был еще и парламент, послушный и управляемый, пока обществу нужна была сильная власть.В начале 17 века обществу уже не нужна была неограниченная власть,а король не хотел уступать свою власть , даже хотел усилить свое положение.Конфликт развивался 40 лет. Парламент , его оппозиция, состоявшая из нового дворянства, дворяне хотели свободы в распоряжении землей, крестьяне хотели пользоваться землей, таким образом хотя парламент выражал интересы джентри, но недовольно королем было все общество,король мешал развиваться частной инициативе, вводил без парламента налоги, был склонен к союзу с Испанией и проводил религиозную политику,вызывавшую неодобрение в обществе.В 1640 году в Лондоне разгорелся конфликт между Долгим парламентом и королем, король хотел денег,.чтобы вести войну с Шотландией, парламент требовал регулярно собираться и не вводить без парламента налоги,требования крестьян парламент не рассматривал.Во время восстания в Ирландии страна разделилась на два лагеря, парламент стал подготавливать свою армию. Парламент защищал интересы землевладельцев нового, буржуазного типа, а король и окружение короля защищало старые порядки, когда не развивались торговые отношения и не развивались капиталы.Революция в Англии стала борьбой буржуазии, которую представлял парламент, за завоевание власти в политике и экономике , чтобы ограничить привилегии короля и старой землевладельческой знати.
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»