Ла́о-цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку, що займав три вози). Відомий також як Лі Ер.
Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю.
1. Русь до принятия христианства была языческой окраиной мира. Результатом приобщения к христианству стало то, что на Руси был положен конец человеческим жертвоприношениям как части языческих обрядов.
2. Было запрещено многоженство, укрепилась моногамная семья как ячейка общества.
3. Русь на полноправной основе вошла в число развитых христианских государств, перестала быть обособленной, повысила свой политический престиж.
4. Укрепилась княжеская власть. Князь стал вождем, военачальником, возглавил судебную власть.
5. Стали развиваться города, в городах возникло городское самоуправление - вече.
Ла́о-цзи (з кит. 老子 — Старе Немовля, Мудрий Старець) (604 до н. е. — 531 до н. е.) — китайський філософ, що вважається засновником даосизму, автор трактату «Дао де цзін» (Канон Шляху і благодаті, інша назва «Три вози» — написаний на бамбуку, що займав три вози). Відомий також як Лі Ер.
Вже в ранньому даосизмі Лао-цзи стає легендарною фігурою і починається процес його обожнювання. Легенди оповідають про його чудове народження (мати носила його декілька десятків років і народила старим — звідки й ім'я його, «Старе немовля», хоча той же знак «цзи» означав одночасно і поняття «мудрець», так що ім'я його можна перекладати як «Старий мудрець», «Мудрий старий») і про його відбуття з Китаю.
2. Было запрещено многоженство, укрепилась моногамная семья как ячейка общества.
3. Русь на полноправной основе вошла в число развитых христианских государств, перестала быть обособленной, повысила свой политический престиж.
4. Укрепилась княжеская власть. Князь стал вождем, военачальником, возглавил судебную власть.
5. Стали развиваться города, в городах возникло городское самоуправление - вече.
6. Приобрело необыкновенный размах строительство каменных христианских храмов. Развивалась архитектура, зодчество, иконопись.