Объяснение:Перемогу англійців забезпечили переваги в озброєнні, військовій організації, а також численні інтриги та підкупи. Захоплення Індії значно прискорило промисловий переворот в Англії. Ввіз промислових товарів до Індії вплинув на погіршення матеріального становища індійських ремісників. Зростання впливу англійців відбувалось на загальному фоні посилення в країні позицій колоніального капіталу та економічних перетворень в державі. Втручання колоніальної адміністрації у внутрішні справи країни і, передусім, в аграрні відносини, що формувалися століттями, призводило до серйозних конфліктів і руйнації традиційної системи цінностей.
Частина британських істориків XIX століття розглядала завоювання Індії та перетворення її на британську колонію як цілком закономірне явище, що мало важливі позитивні наслідки для долі світової цивілізації. Вони відзначали, що англійцям довелось взяти на себе нелегкі функції по «навчанню індійців», адже до британської колонізації Індія знаходилась на вкрай низькому ступені розвитку. При цьому англійців розглядали як носіїв ідей свободи та прав людини в деспотичній державі, внесок яких начебто виправдовує певні негативні сторони колонізації.
В той или иной степени черты абсолютной монархии, или стремление к ней, проявились во всех государствах Европы, но наиболее законченное воплощение они нашли во Франции, где абсолютизм проявляется уже в начале XVI века, а свой расцвет пережил в годы правления королей Людовика XIII и Людовика XIV Бурбонов (1610—1715).
В Англии пик абсолютизма пришёлся на правление Елизаветы I Тюдор (1558—1603), но на Британских островах он так и не достиг своей классической формы: сохранялся парламент, не было постоянной армии, мощного бюрократического аппарата на местах.
Сильная королевская власть установилась в Испании, но слабое развитие местной экономики не позволило формироваться классу предпринимателей, и испанский абсолютизм выродился в деспотию.
В Германии абсолютные монархии складывались не в общенациональном масштабе, а в рамках отдельных княжеств.
Особенности абсолютизма в различных странах определялись соотношением сил дворянства и буржуазии. Во Франции, и особенно в Англии влияние буржуазных элементов на политику было значительно больше, чем в Германии, Австрии и России. Характерным явлением для Европы второй половины XVIII века стал просвещенный абсолютизм, тесно связанный с идеями и практикой эпохи Просвещения. В целом абсолютистская система управления усиливала ощущение государственной общности у представителей различных сословий и социальных групп тем самым формированию нации.
Объяснение:Перемогу англійців забезпечили переваги в озброєнні, військовій організації, а також численні інтриги та підкупи. Захоплення Індії значно прискорило промисловий переворот в Англії. Ввіз промислових товарів до Індії вплинув на погіршення матеріального становища індійських ремісників. Зростання впливу англійців відбувалось на загальному фоні посилення в країні позицій колоніального капіталу та економічних перетворень в державі. Втручання колоніальної адміністрації у внутрішні справи країни і, передусім, в аграрні відносини, що формувалися століттями, призводило до серйозних конфліктів і руйнації традиційної системи цінностей.
Частина британських істориків XIX століття розглядала завоювання Індії та перетворення її на британську колонію як цілком закономірне явище, що мало важливі позитивні наслідки для долі світової цивілізації. Вони відзначали, що англійцям довелось взяти на себе нелегкі функції по «навчанню індійців», адже до британської колонізації Індія знаходилась на вкрай низькому ступені розвитку. При цьому англійців розглядали як носіїв ідей свободи та прав людини в деспотичній державі, внесок яких начебто виправдовує певні негативні сторони колонізації.
В Англии пик абсолютизма пришёлся на правление Елизаветы I Тюдор (1558—1603), но на Британских островах он так и не достиг своей классической формы: сохранялся парламент, не было постоянной армии, мощного бюрократического аппарата на местах.
Сильная королевская власть установилась в Испании, но слабое развитие местной экономики не позволило формироваться классу предпринимателей, и испанский абсолютизм выродился в деспотию.
В Германии абсолютные монархии складывались не в общенациональном масштабе, а в рамках отдельных княжеств.
Особенности абсолютизма в различных странах определялись соотношением сил дворянства и буржуазии. Во Франции, и особенно в Англии влияние буржуазных элементов на политику было значительно больше, чем в Германии, Австрии и России. Характерным явлением для Европы второй половины XVIII века стал просвещенный абсолютизм, тесно связанный с идеями и практикой эпохи Просвещения. В целом абсолютистская система управления усиливала ощущение государственной общности у представителей различных сословий и социальных групп тем самым формированию нации.