Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.
1. важливим напрямком зовнішньої політики данила галицького були відносини з монгольськими володарями. князь мав намір об'єднати зусилля західних держав у боротьбі з ордою. проте перша спроба спільного антимонгольського виступу не була вдалою. отож данило був змушений поїхати на переговори до хана батия. хан прийняв князя з почестями, але сучасники розуміли, що ця поїздка означала визнання залежності від орди. втім, данило не відмовився від пошуків союзників для боротьби з ординцями. нову спробу організації антимонгольського союзу він здійснив у 1254—1255 pp. тоді війська данила, його брата василька й сина лева здобули міста, що піддалися монголам — болохівські міста в районі річок случ і тетерів. однак після приходу 1258 р. величезного війська бурундая данило й василько були змушені розібрати укріплення найбільших міст (львів, луцьк, крем'янець тощо). лише столичний холм не скорився і зберіг свої фортифікації.
Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.
Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.