Жангир-хан с воинами занял оборону в ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау и ждал в засаде до прихода основных сил казахов на пути следования неизвестного количества джунгарской армии во главе с Эрдэни-Батуром. Половина воинов организовала завал на пути, а остальная часть рассредоточились на утёсах, тем самым подготовив засаду джунгарам. В этой битве казахами было впервые массово применено огнестрельное оружие, и в первые же часы джунгары лишились многих воинов, шедших спереди[10]. Затем с тыла по джунгарам ударили войска, приведённые на Жалантосом-батыром эмира Мавераннахра. Джунгары вынуждены были отступить в Джунгарию.
Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів в глиб країни.
На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці – франки, ґоти – західні (вестґоти) і східні (остґоти), сакси, англи, ланґобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, вирішувала суперечності між членами племені тощо. Плем'я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі і здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені.Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження.
Объяснение:
Жангир-хан с воинами занял оборону в ущелье реки Орбулак Джунгарского Алатау и ждал в засаде до прихода основных сил казахов на пути следования неизвестного количества джунгарской армии во главе с Эрдэни-Батуром. Половина воинов организовала завал на пути, а остальная часть рассредоточились на утёсах, тем самым подготовив засаду джунгарам. В этой битве казахами было впервые массово применено огнестрельное оружие, и в первые же часы джунгары лишились многих воинов, шедших спереди[10]. Затем с тыла по джунгарам ударили войска, приведённые на Жалантосом-батыром эмира Мавераннахра. Джунгары вынуждены были отступить в Джунгарию.
Объяснение:
Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н.е., Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів в глиб країни.
На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці – франки, ґоти – західні (вестґоти) і східні (остґоти), сакси, англи, ланґобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, вирішувала суперечності між членами племені тощо. Плем'я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі і здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені.Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослабла імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження.