У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
XVI в
Письменность, просвещение
1.1564 – зарождение книгопечатания Иван Федоров. Первая книга – «Апостол»- 1564, «Часослов» - 1565, Псалтырь -1568.
2. Переписка И.Грозного с А.Курбским.
3. Начальные знания о солеварении, истории
литература
1. Сильвестр «Домострой»
2.А. Курбский «История о великом князе Московском»
3.Энциклопедический труд «Великие Четьи-Минеи» под рук. Макария
4. Филофей «Москва- Третий Рим»
5. Ермолай Еразм
« Повесть о Петре и Февронии»
6.Появление жанра публицистики (Иван Пересветов и Авраамий Палицын)
архитектура
1.Строительство Китай-города (Ф. Конь 1534-1538)
2. Стена Белого города( Ф. Конь. 1585-1593)
3. Новодевичий монастырь -1525 ( в честь взятия СмоленскаВасилием III)
4. Церковь Вознесения в Коломенском 1532 (в честь рождения Ивана Грозного)
5. Архангельский собор Московского кремля А.Фрязин ( 1505- 1509)
Усыпальница русских царей.
6. Казанский собор. Барма. Постник. 1555-1560. ( в честь взятия Казани Иваном IV)
7. Колокольня Ивана Великого Бон Фрязин.1505г
живопись
Иконопись Диони сия. ( 1440-1503) Успенский собор.
Строгановская школа живописи
Объяснение: