Ежелгі адамдар мен жануарлардың өмірін салыстыра отырып, Венн диаграммасын құрастырыңдар. Қандай қорытынды жасауға болады? Адам жануарлар дүниесінен қалайша бөлініп шыға алды?
Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.
Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).
Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.
При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.
Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.
В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.
Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.
Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).
Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.
При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.
Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.
Объяснение:
незнаю точно потомушто ти не сказала чья
«Ал-Мамун» Н.В. Гоголя
В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.
Объяснение: