Эссе на тему «Вклад советского народа в победу в Великой Отечественной войне» используя ключевые слова; 22 июня, Гитлер, план Барбароса, Курская битва, антифашисткая коалиция, Рахимжан Кошкарбаев, капитуляция. Сделайте вывод.
Предметом дослідження виступає десятиліття «золотого спокою» у Речі Посполитій (1638-1648 pp.).
Хронологічні межі. Нижньою межею дослідження є 20-ті рр.. XVІI століття, коли повстанням Марка Жмайла було покладено початок ряду масштабних козацько-селянських повстань, придушення яких заклало підвалини для встановлення «золотого спокою». Верхньою межею дослідження є 1648 рік, коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, і, зрозуміла річ, десятиліттю спокою для польської влади настав кінець.
Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави у 16 столітті можна поділити на наступні:
1) Східний напрямок. Після розпаду могутньої Золотої Орди, на теренах колишніх територій виникають нові ханства, а саме: Астраханське, Казанське та Сибірське. Причини та мотиви виникнення даного напрямку:
- Постійні напади татар;
- Бажання московітів захопити нові багаті землі;
- Перед торговцями відкривалися нові торгівельні шляхи на Сході;
- Слабкість новоутворених ханств.
Основні результати:
- Взяття Казані (1552 рік).
- Захват Астраханського ханства (1554 рік).
- Збагачення Московської держави за рахунок Сибіру (пушина, рибальство) – походи Єрмака.
2) Західний напрямок. Основне бажання отримання виходу до Балтійського моря.
Основні результати:
- Лівонська війна. Царські війська здобули Нарву, Дерпт, Марієнбург.
- Налякані європейські держави зростаючій могутності Московії, вступають у протистояння: Литва, Швеція, Данія. Далі обставини склались не на користь Москви. Царські війська зазнали поразки двічі - під Полоцьком і Оршею. У цей час воєвода князь А. Курбський перейшов на бік ворога. Тоді ж поновилися напади орд кримського хана. Незабаром перемир'я було укладено і між Швецією та Москвою (1583).
Предметом дослідження виступає десятиліття «золотого спокою» у Речі Посполитій (1638-1648 pp.).
Хронологічні межі. Нижньою межею дослідження є 20-ті рр.. XVІI століття, коли повстанням Марка Жмайла було покладено початок ряду масштабних козацько-селянських повстань, придушення яких заклало підвалини для встановлення «золотого спокою». Верхньою межею дослідження є 1648 рік, коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, і, зрозуміла річ, десятиліттю спокою для польської влади настав кінець.
Основні напрямки зовнішньої політики Московської держави у 16 столітті можна поділити на наступні:
1) Східний напрямок. Після розпаду могутньої Золотої Орди, на теренах колишніх територій виникають нові ханства, а саме: Астраханське, Казанське та Сибірське. Причини та мотиви виникнення даного напрямку:
- Постійні напади татар;
- Бажання московітів захопити нові багаті землі;
- Перед торговцями відкривалися нові торгівельні шляхи на Сході;
- Слабкість новоутворених ханств.
Основні результати:
- Взяття Казані (1552 рік).
- Захват Астраханського ханства (1554 рік).
- Збагачення Московської держави за рахунок Сибіру (пушина, рибальство) – походи Єрмака.
2) Західний напрямок. Основне бажання отримання виходу до Балтійського моря.
Основні результати:
- Лівонська війна. Царські війська здобули Нарву, Дерпт, Марієнбург.
- Налякані європейські держави зростаючій могутності Московії, вступають у протистояння: Литва, Швеція, Данія. Далі обставини склались не на користь Москви. Царські війська зазнали поразки двічі - під Полоцьком і Оршею. У цей час воєвода князь А. Курбський перейшов на бік ворога. Тоді ж поновилися напади орд кримського хана. Незабаром перемир'я було укладено і між Швецією та Москвою (1583).