дем’ян многогрішний (1668–1672 рр.) став наказним гетьманом на лівобережжі після відступу з цих територій петра дорошенка. многогрішний належав до тієї місцевої старшини, яка не бачила іншого виходу, як підпорядкуватись московському цареві, але рішуче стояла на позиції автономії. він вступив у переговори з представниками москви, і у січні 1669 р. делегація україни висловила бажання приєднати лівобережжя до москви. в березні того ж року в глухові відбулася рада, на якій були затверджені так звані глухівські статті. за ними: в п’яти містах (києві, ніжині, чернігові, острі й переяславі) мали залишатися московські воєводи; податки мали збирати представники гетьмана; реєстрове військо становило 30 тисяч чоловік. ці статті хоч і поступалися березневим статтям богдана хмельницького, але до певної міри відновлювали автономію україни (лівобережної). у 1672 р. д. многогрішний був звинувачений у таємних відносинах із туреччиною і знятий з посади гетьман
Правда п.и. пестеля,проек конституции для россии.принята в качестве программного документа южным обществом декабристов,по их планам,должно было действовать сразу после революции как основной закон,регламентирующий деятельность.временного правительства по преобразованию страны.пестель работал над правдой с 1821,ко времени его ареста 13 декабря 1825 она еще не была закончена.перед арестом пестель успел спрятать рукопись: он передал ее братьям крюковым,а те зарыли в землю.в ходе следствия был найден.работая над правдой,пестель изучил огромное количество ,политической и юридической ,особенно широко им были использованы тексты и американской конституций.россия правдой республикой,крепостное право уничтожалось,провозглашалось равенство всех сословий перед законом.
