хрестові походи . військово-релігійні походи західноєвропейського лицарства і цивільних осіб до країн близького сходу під гаслом боротьби за визволення гробу господнього та святої землі від «невірних». в них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти.
облога антіохії хрестоносцями. французька мініатюра 15 ст.
протягом майже двох століть, починаючи з 1096 до 1291, європейські християни здійснювали походи до святої землі, а також прихильників відмінних від католицтва християнських течій та язичників. благословляв їх на битви папа римський.
19 серпня 1939: Німецько-радянська торговельна угода.
Німеччина надала СРСР кредит на 200 млн німецьких марок і взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше заводське обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини і продовольства.
12 лютого 1940: Господарська угода між Німеччиною і СРСР про розширення торгівлі.
10 січня 1941: Угоди про взаємні торговельні поставки до серпня 1942 року.
Серйозне економічне і військово-технічне співробітництво між Німеччиною та СРСР згідно з цими угодами діяло до самого початку Німецько-радянської війни.
23 серпня 1939: Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа).
Договір означав різку переорієнтацію в зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Секретний протокол до договору встановлював розмежування сфер інтересів сторін. Німеччина визнавала інтереси СРСР в Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Слідом за укладанням договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня 1939 року на територію Східної Польщі вступила Червона Армія, після чого до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусь (1939), а згодом Прибалтика і Бессарабія (1940); в кінці 1939 СРСР напав на Фінляндію, розв'язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років.
хрестові походи . військово-релігійні походи західноєвропейського лицарства і цивільних осіб до країн близького сходу під гаслом боротьби за визволення гробу господнього та святої землі від «невірних». в них брали участь феодали, міщани, селяни, купці, навіть діти.
облога антіохії хрестоносцями. французька мініатюра 15 ст.протягом майже двох століть, починаючи з 1096 до 1291, європейські християни здійснювали походи до святої землі, а також прихильників відмінних від католицтва християнських течій та язичників. благословляв їх на битви папа римський.
Радянсько-німецькі договори 1939 і їх доповнення:
19 серпня 1939: Німецько-радянська торговельна угода.
Німеччина надала СРСР кредит на 200 млн німецьких марок і взяла на себе зобов'язання поставити Радянському Союзу за цим кредитом верстати та інше заводське обладнання, а також військову техніку; СРСР зобов'язався погасити кредит поставками сировини і продовольства.
12 лютого 1940: Господарська угода між Німеччиною і СРСР про розширення торгівлі.
10 січня 1941: Угоди про взаємні торговельні поставки до серпня 1942 року.
Серйозне економічне і військово-технічне співробітництво між Німеччиною та СРСР згідно з цими угодами діяло до самого початку Німецько-радянської війни.
23 серпня 1939: Договір про ненапад між Німеччиною і Радянським Союзом (Пакт Молотова — Ріббентропа).
Договір означав різку переорієнтацію в зовнішній політиці СРСР на зближення з Німеччиною. Секретний протокол до договору встановлював розмежування сфер інтересів сторін. Німеччина визнавала інтереси СРСР в Латвії, Естонії, Східній Польщі, Фінляндії та Бессарабії.
Слідом за укладанням договору 1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а 17 вересня 1939 року на територію Східної Польщі вступила Червона Армія, після чого до складу СРСР були включені Західна Україна і Західна Білорусь (1939), а згодом Прибалтика і Бессарабія (1940); в кінці 1939 СРСР напав на Фінляндію, розв'язавши радянсько-фінську війну 1939—1940 років.