Объяснение:С момента образования Молдавского княжества и Валахии эти два государства имели тесные культурные и экономические связи. Позже княжества получили название «Дунайских», так как оба располагались на реке Дунай. В 1600 году вместе с Трансильванией были объединены валашским господарем Михаем Храбрым в единое княжество, которое в том же году и распалось.
Молдавское княжество попало в зависимость от Османской империи позже Валахии. В составе Турции оба государства имели одинаковый статус вассалов империи. В ходе Русско-турецкой войны 1828—1829 годов Дунайские княжества добились автономии в составе Турции. После войны находились под российским протекторатом. Управление княжествами было возложено на Павла Дмитриевича Киселёва, при котором в государствах были проведены крупные реформы. В 30-х годах XIX века началось формирование румынской нации. Жители Дунайских княжеств, которые за годы правления Киселёва сильно сблизились друг с другом — влахи, молдаване, банатцы и т. д. Тогда же началось формирование современного румынского языка и румынской культуры[3].
Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 р. у м. Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі). Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини Грушів (пізніше Грушевських), що гніздилася в Чигиринському повіті. Були це переважно дячки й паламарі. Дід Михайла, Федір, переїхав свого часу під Київ, у село Лісники, що до батькові Грушевського, Сергію Федоровичу, здобути освіту і присвятити себе педагогічній діяльності.У наш час Михайла Грушевського беззастережно вшановують як видатного науковця – автора фундаментальної багатотомної праці «Історія України-Руси». Він не лише дослідив українську історію, а й запропонував нову історичну концепцію, в якій обґрунтував окремішність української історії від російської. Останні три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір - найповніша історія нашої держави.
Помер Михайло Сергійович раптово, 25 листопада 1934 p., на 68-му році життя в Кисловодську, де він перебував на відпочинку в санаторії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.
Объяснение:С момента образования Молдавского княжества и Валахии эти два государства имели тесные культурные и экономические связи. Позже княжества получили название «Дунайских», так как оба располагались на реке Дунай. В 1600 году вместе с Трансильванией были объединены валашским господарем Михаем Храбрым в единое княжество, которое в том же году и распалось.
Молдавское княжество попало в зависимость от Османской империи позже Валахии. В составе Турции оба государства имели одинаковый статус вассалов империи. В ходе Русско-турецкой войны 1828—1829 годов Дунайские княжества добились автономии в составе Турции. После войны находились под российским протекторатом. Управление княжествами было возложено на Павла Дмитриевича Киселёва, при котором в государствах были проведены крупные реформы. В 30-х годах XIX века началось формирование румынской нации. Жители Дунайских княжеств, которые за годы правления Киселёва сильно сблизились друг с другом — влахи, молдаване, банатцы и т. д. Тогда же началось формирование современного румынского языка и румынской культуры[3].
Объяснение:
Михайло Сергійович Грушевський народився 29 вересня 1866 р. у м. Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі). Походив, як пише він у своїй біографії, з бідної родини Грушів (пізніше Грушевських), що гніздилася в Чигиринському повіті. Були це переважно дячки й паламарі. Дід Михайла, Федір, переїхав свого часу під Київ, у село Лісники, що до батькові Грушевського, Сергію Федоровичу, здобути освіту і присвятити себе педагогічній діяльності.У наш час Михайла Грушевського беззастережно вшановують як видатного науковця – автора фундаментальної багатотомної праці «Історія України-Руси». Він не лише дослідив українську історію, а й запропонував нову історичну концепцію, в якій обґрунтував окремішність української історії від російської. Останні три роки життя, проживаючи в Москві, Грушевський як академік АН СРСР працював над "Історією України-Руси". І сьогодні цей твір - найповніша історія нашої держави.
Помер Михайло Сергійович раптово, 25 листопада 1934 p., на 68-му році життя в Кисловодську, де він перебував на відпочинку в санаторії. Похований у Києві на Байковому кладовищі.
Його ім'я присвоєно Інституту української археографії та джерелознавства НАН України.