Начало 20 в. характеризовалось обострением между ведущими европейскими странами, усилением их борьбы за сферы влияния. Основные противоречия и послужили причинами Первой мировой войны: англогерманское соперничество за лидерство в Европе и на морских коммуникациях; франко-германские противоречия из-за Эльзас-Лотарингии; соперничество России с Германией и Австро-Венгрией на Балканах. В начале XX в. окончательно оформились два противостоящих блока государств: Антанта (возглавляемая Россией, Англией, Францией) и Четверной союз (Германия, Австро-Венгрия, Тур-ция, Болгария). Страны обоих блоков усиленно стали готовиться к войне. Поводом к развязыванию мировой войны послужили события на Балканах летом 1914 г., ко-гда в Сараево сербскими националистами 15 (28) июня был убит наследник австрийского престола эрц-герцог Франц-Фердинанд. 13 (28) июля 1914г. Австро-Венгрия объявила войну Сербии. Россия объявила всеобщую мобилизацию. Германия 19 июля (1 августа) 1914 г. объявила войну России, а через два дня – Франции. В войну вступили Бельгия, Болгария, Италия, Япония, Турция и другие страны. Россия вступила в войну неподготовленной: лишь к 1917 г. предусматривалось завершение военной программы страны. Военные действия России развернулись в Восточной Пруссии против Германии и на Юго-Западном фронте против Австро-Венгрии. В декабре 1914 г. российские войска разгромили турец-кую армию на Кавказе. Однако весной и летом 1915 г. из-за больших потерь на фронтах, несогла-сованности действий русского командования, а главное – острого недостатка вооружения и бое-припасов ход военных действий сложился для русских войск неудачно. Немецкие войска оккупи-ровали Галицию, Польшу, Литву, часть Прибалтики и Белоруссии. В 1916 г. было успешным лишь наступление русской армии на Юго-Западном фронте под командованием генерала А.А. Брусилова (1853-1926). Но «брусиловский прорыв», в ходе которого русская армия вышла к Карпатам, не был поддержан другими фронтами. Не получив ресурсов и боеприпасов, Брусилов в Галиции перешел к обороне, успех не был развит. Наряду с неудачами на фронте нарастала кризисная ситуация в области экономики страны. Война требовала колоссальных расходов. Бюджетные расходы в 1916 г. превышали доходы на 76%. Были резко увеличены налоги. Правительство пошло на массовый выпуск денег без золотого обеспечения, что привело к падению ценности рубля, нарушению всей финансовой системы в го-сударстве, необычайному росту дороговизны. Развал экономики, продовольственные трудности вынудили царское правительство в 1916 г. пойти на введение принудительной, хлебной разверстки. Поставки продовольствия в Петрограде составляли лишь половину его потребностей. Из-за недостатка топлива в Петрограде уже в декаб-ре 1916 г. была остановлена работа около 80 предприятий. Неудачи на фронтах, ухудшение внутреннего положения породили разочарование и недо-вольство политикой правительства.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.
Липнева революція.
1)Передумови. Спроби «короля емігрантів» Карла X відновити управління Францією методами «старого порядку». Порушення правлячими колами країни конституційних норм, утиски інтересів широких верств суспільства.
2)Причини. Виникнення політичної кризи у Франції, зростання конфронтаційних настроїв у суспільстві. Нездатність ліберальної опозиції досягти компромісу з владою підштовхнула її до активних дій.
3)Завдання. Усунути від влади Карла X та його прибічників. Поновити дію «Хартії 1814 року».
4)Основні події
27 липня 1830 р. - Початок народного повстання в Парижі.
28 липня 1830 р. - Корінний перелом у ході повстання: на бік повстанців почали переходити урядові війська.
29 липня 1830 р. - Повстанці захопили королівський палац Тюїльрі. Карл X зрікся престолу.
5)Результати. Крах політичного курсу ультрароялістів і повалення монархії Бурбонів у Франції. Установлення у Франції конституційної монархії, орієнтованої на інтереси торговельно-фінансової і, частково, промислової буржуазії.
6)Історичне значення. Засвідчила безперспективність спроб поновити у Франції «старий порядок». Створила умови для подальшого розвитку Франції шляхом буржуазного прогресу.
Бельгійська революція.
1)Причини: Утиски франкомовного католицького населення.
2)Мета: Конфлікт 1830 року, який призвів до відокремлення південних провінцій від Нідерландського королівства і утворення незалежного Королівства Бельгія.
3)Основні події: 25 серпня 1830 року в Брюсселі почалися заворушення, бунтарі почали грабувати крамниці. До них долучилися театрали, які щойно вийшли з театру Монне після прослуховування опери «Німа з Потріці» Даніеля Обера. В наступні дні заворушення поширилося всім краєм. Заколотники захоплювали фабрики й руйнували машини.
4)Результат:проголошення незалежності Бельгії.
5)Історичне значення полягає в тому, що за підсумками революції країна звільнилася від голландського панування і стала незалежною державою.