З другої половини X ст. зароджується ідея старшинства одного з князів роду, якому передавалася влада над братами, синами, племінниками, онуками, а також право на київський («старший») стіл. На думку деяких істориків, у ІХ-Х ст. в Київській Русі поступово почали визнавати право кожного члена роду Рюриковичів на співучасть у владі.
Великі князі здійснювали законодавчо-судову діяльність. Уже на початку X ст. існував «Закон Руський» - звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Княгиня Ольга поширила на підвладні землі адміністративну й судову системи. Власне князі очолювали військо й брали участь у походах. Лише вони мали право на зовнішні зносини з іншими державами.
Помітну роль у політичному житті відігравав дорадчий органи при князеві - рада старійшин, а згодом - князівська рада. До її складу входили старійшини (старці), заслужені дружинники й бояри і. Вона відала найважливішими питаннями життя країни. Русь розвивалася як ранньосередньовічна монархія .і родовою формою володарювання.
Великі князі здійснювали законодавчо-судову діяльність. Уже на початку X ст. існував «Закон Руський» - звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Княгиня Ольга поширила на підвладні землі адміністративну й судову системи. Власне князі очолювали військо й брали участь у походах. Лише вони мали право на зовнішні зносини з іншими державами.
Помітну роль у політичному житті відігравав дорадчий органи при князеві - рада старійшин, а згодом - князівська рада. До її складу входили старійшини (старці), заслужені дружинники й бояри і. Вона відала найважливішими питаннями життя країни. Русь розвивалася як ранньосередньовічна монархія .і родовою формою володарювання.