ДОКУМЕНТ 3 Зі щоденникових записів Леся Танюка: «Восени 1962 р. ми - А. Горська, В. Симоненко і я - були призначені від київського клубу творчої молоді до складу комісії, яка розслідувала злочини сталінського періоду порушення законності. Очевидці й реабілітовані, що поверталися з таборів, вивели нас на можливе місце єжовських та беріївських розстрілів. Це ліс навпроти селища Биківня під Києвом, де ми справді знайшли ці жахливі сліди - вимиті з ґрунту черепи, простріляні кулями. Серед них і дитячі, кістяки, рештки одягу. Представники районної влади, до якої ми звернулись за роз'ясненнями, заборонили нам “у це лізти”, бо тут, мовляв, стояв німецький концтабір.
Це неправда. Це розстріли радянського періоду. Концтабір був у Дарниці. А там, у Биківні, німецьких поховань і розстрілів не було. Це засвідчили старожили. Вони ж і підтвердили, що німці, увійшовши до Києва, відразу влаштували тут “показові” розкопи за участі міжнародних представників Червоного Хреста, щоб задемонструвати “звірства більшовиків”. Про це було і в газетах періоду окупації. Існує документальне підтвердження цього і в закордонних виданнях, звичайно, з антирадянською скерованістю... Неупереджена ексгумація здатна підтвердити чи заперечити дані, зібрані нами й передані до Київського міськвиконкому як офіційний “Меморандум” Клубу творчої молоді... Відразу ж після того “Меморандуму” на кожного з нас трьох, які його підписали, почався тиск, який межував з кримінальним».
Виконайте завдання 4. Чому після офіційного подання «Меморандуму» ініціатори акції відчули на собі тиск? Як це характеризує тогочасне суспільно-політичне життя? Чи можна твердити, що поява дисидентського руху була неминучою за таких обставин?
Объяснение:
Позиции всех течений были во многом утопичны, но наименее незбыточными были надежды западников. В последующие полтора века Россия не раз шла по пути западных стран и часто это приводило к очередному витку развития (во второй половине XIX века, в конце XX). Между тем позиция консерваторов потерпела поражение уже в Крымскую войну. Славянофилы представляли себе идеализированную Россию, которой никогда не было в реальности и которую они не смогли бы построить. Социалистов так и называют утопистами - слишком нереалистичны были их идеи.
ответ:нет, многих декабристов вообще нельзя назвать революционерами.
Объяснение:
Революция — радикальное, коренное, глубокое, качественное изменение, скачок в развитии общества, сопряжённое с открытым разрывом с предыдущим состоянием. Многие же декабристы отказывались от идеи коренного перелома общества и хотели ограничиться обычным переворотом с целью установления ограниченной монархии, которая представляет собой скорее компромис между требованиями времени и желаниями полит. элиты, чем скачок в развитии. Даже если отринуть теоретическую сторону вопроса многие декабристы просто боялись повторения Великой Французской революции и отрицали революцию. Надеюсь, что это хоть сколько-нибудь понятно...