Да, я согласна с тем, что "период правления Александра III был периодом контрреформ , т.е. периодом ликвидации реформ предыдущего царствования" и этому есть ряд подтверждений.
Отец Александра 3, Александр 2 проводил либеральные реформы, часть из которых Александр 3 отменил или ограничил, чтобы избежать террористической угрозы. Этим и характеризуются контрреформы Александра Третьего.
Например, он отменил земства, которые Александр Второй учредил. Александр Третий также ограничил поступление крестьянских детей в школы, а ректоров университетов стал назначать, усилил цензуру, которую Александр 2 ослабил и так далее.
Державне управління Новгородом здійснювалося через систему вічових органів: у столиці існувало загальноміське віче, окремі частини міста (сторони, кінці, вулиці) скликали свої вічові збори. Формально, віче було вищим органом влади (кожне на своєму рівні).
Віче вирішувало найважливіші питання економічної, політичної, військової, судової та адміністративної сфер. Віче обирало князя. У вічових зборах брали участь всі вільні люди міста. До зборів готували порядок денний, кандидатури обираються на віче посадових осіб. Рішення на зборах повинні були прийматися одностайно. Були канцелярія й архів вічових зборів, діловодство здійснювалося вічовим дяками.
Отец Александра 3, Александр 2 проводил либеральные реформы, часть из которых Александр 3 отменил или ограничил, чтобы избежать террористической угрозы. Этим и характеризуются контрреформы Александра Третьего.
Например, он отменил земства, которые Александр Второй учредил. Александр Третий также ограничил поступление крестьянских детей в школы, а ректоров университетов стал назначать, усилил цензуру, которую Александр 2 ослабил и так далее.
Державне управління Новгородом здійснювалося через систему вічових органів: у столиці існувало загальноміське віче, окремі частини міста (сторони, кінці, вулиці) скликали свої вічові збори. Формально, віче було вищим органом влади (кожне на своєму рівні).
Віче вирішувало найважливіші питання економічної, політичної, військової, судової та адміністративної сфер. Віче обирало князя. У вічових зборах брали участь всі вільні люди міста. До зборів готували порядок денний, кандидатури обираються на віче посадових осіб. Рішення на зборах повинні були прийматися одностайно. Були канцелярія й архів вічових зборів, діловодство здійснювалося вічовим дяками.