З другої половини X ст. зароджується ідея старшинства одного з князів роду, якому передавалася влада над братами, синами, племінниками, онуками, а також право на київський («старший») стіл. На думку деяких істориків, у ІХ-Х ст. в Київській Русі поступово почали визнавати право кожного члена роду Рюриковичів на співучасть у владі.
Великі князі здійснювали законодавчо-судову діяльність. Уже на початку X ст. існував «Закон Руський» - звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Княгиня Ольга поширила на підвладні землі адміністративну й судову системи. Власне князі очолювали військо й брали участь у походах. Лише вони мали право на зовнішні зносини з іншими державами.
Помітну роль у політичному житті відігравав дорадчий органи при князеві - рада старійшин, а згодом - князівська рада. До її складу входили старійшини (старці), заслужені дружинники й бояри і. Вона відала найважливішими питаннями життя країни. Русь розвивалася як ранньосередньовічна монархія .і родовою формою володарювання.
Реформа Мейдзи / Реставрация Мэйдзи / Революция Мэйдзи - комплекс политических, военных и социально-экономических реформ в Японии 1868-1889 годов. Суть: Восстановление полновластия императора и сохранение независимости Японии. Проведение модернизации общества: сословия потеряли свою значимость, но сохранялись как дань традициям Правительственная реформа: формой правления становилась парламентская монархия. В состав правой палаты парламента входили восемь министерств, руководили которыми министрами и их заместителями. Большинство постов в правительстве занимали выходцы из бывших княжеств. Государственной религией становился синтоизм. Воинская реформа: теперь все японцы служили в армии (ранее - только самураи). Административная реформа: упразднено с деление страны на княжества, Япония - централизованное государство. Денежная реформа: введена единая денежная система во всей Японии, ликвидированы внутренние таможенные пошлины. Увеличение уровня образования, открытие новых образовательных учреждений. Начало строительства железных дорог, увеличение объёмов производства, металлургии, промышленности.
Великі князі здійснювали законодавчо-судову діяльність. Уже на початку X ст. існував «Закон Руський» - звід нормативних актів, у яких знайшли відображення норми звичаєвого права. Княгиня Ольга поширила на підвладні землі адміністративну й судову системи. Власне князі очолювали військо й брали участь у походах. Лише вони мали право на зовнішні зносини з іншими державами.
Помітну роль у політичному житті відігравав дорадчий органи при князеві - рада старійшин, а згодом - князівська рада. До її складу входили старійшини (старці), заслужені дружинники й бояри і. Вона відала найважливішими питаннями життя країни. Русь розвивалася як ранньосередньовічна монархія .і родовою формою володарювання.
Суть:
Восстановление полновластия императора и сохранение независимости Японии.
Проведение модернизации общества: сословия потеряли свою значимость, но сохранялись как дань традициям
Правительственная реформа: формой правления становилась парламентская монархия. В состав правой палаты парламента входили восемь министерств, руководили которыми министрами и их заместителями. Большинство постов в правительстве занимали выходцы из бывших княжеств.
Государственной религией становился синтоизм.
Воинская реформа: теперь все японцы служили в армии (ранее - только самураи).
Административная реформа: упразднено с деление страны на княжества, Япония - централизованное государство.
Денежная реформа: введена единая денежная система во всей Японии, ликвидированы внутренние таможенные пошлины.
Увеличение уровня образования, открытие новых образовательных учреждений.
Начало строительства железных дорог, увеличение объёмов производства, металлургии, промышленности.