Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Проблема фашизма как социального явления неразрывно связана с вопросом о средних слоях капиталистического общества. Социальные группы, занимающие промежуточное положение между буржуазией и рабочим классом, в кризисных ситуациях проявляют склонность к поддержке идей, выдвигаемых фашизмом, составляют его массовую базу и являются резервуаром, из которого он пополняет свою элиту.
Это обстоятельство, очевидное уже на первоначальных этапах развития фашистских движений, породило ряд теорий, рассматривавших фашизм как выражение политических и социальных устремлений средних слоев, и прежде всего городской и сельской мелкой буржуазии, как проявление бунта мелкого буржуа против капиталистического общества.
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Средние слои как массовая база фашизма
Проблема фашизма как социального явления неразрывно связана с вопросом о средних слоях капиталистического общества. Социальные группы, занимающие промежуточное положение между буржуазией и рабочим классом, в кризисных ситуациях проявляют склонность к поддержке идей, выдвигаемых фашизмом, составляют его массовую базу и являются резервуаром, из которого он пополняет свою элиту.
Это обстоятельство, очевидное уже на первоначальных этапах развития фашистских движений, породило ряд теорий, рассматривавших фашизм как выражение политических и социальных устремлений средних слоев, и прежде всего городской и сельской мелкой буржуазии, как проявление бунта мелкого буржуа против капиталистического общества.