Национально-освободительная война украинского народа против Речи Посполитой, Восстание Хмельницкого (укр. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої, Хмельниччинна) - это крупномасштабное восстание под предводительством Богдана Хмельницкого, что стало началом войны украинского народа против польского господства. Основу повстанческих отрядов составляло казачество, которому принадлежала ведущая роль в ходе и руководстве войной. В рядах повстанцев было много крестьян и мещан, а также выходцев из мелкой украинской православной шляхты. Поддержало восстание и православное духовенство. Война имела национально-освободительный, религиозный, антифеодальный характер. Целью войны было уничтожение польского господства; создание в этнических границах Украины собственного государства; ликвидация крепостничества, средней и крупной феодальной собственности на землю; утверждения казацкого типа хозяйствования.
Поштовхом до цього визвольного руху був колонізаційний натиск польської шляхти, що розпочався на східноукраїнських землях після Люблінської унії, відразу натрапив тут на значний опір з боку місцевого населення, який поступово переріс в національно-визвольну війну під гаслом боротьби проти польських насильницьких порядків. Спільним фронтом виступило низове і "городове" козацтво, за ним пішли селяни і міщани. Вся Україна прагнула звільнитися від шляхетського панування, яке набувало страхітливих форм.
Национально-освободительная война украинского народа против Речи Посполитой, Восстание Хмельницкого (укр. Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої, Хмельниччинна) - это крупномасштабное восстание под предводительством Богдана Хмельницкого, что стало началом войны украинского народа против польского господства. Основу повстанческих отрядов составляло казачество, которому принадлежала ведущая роль в ходе и руководстве войной. В рядах повстанцев было много крестьян и мещан, а также выходцев из мелкой украинской православной шляхты. Поддержало восстание и православное духовенство. Война имела национально-освободительный, религиозный, антифеодальный характер. Целью войны было уничтожение польского господства; создание в этнических границах Украины собственного государства; ликвидация крепостничества, средней и крупной феодальной собственности на землю; утверждения казацкого типа хозяйствования.
Объяснение:
Поштовхом до цього визвольного руху був колонізаційний натиск польської шляхти, що розпочався на східноукраїнських землях після Люблінської унії, відразу натрапив тут на значний опір з боку місцевого населення, який поступово переріс в національно-визвольну війну під гаслом боротьби проти польських насильницьких порядків. Спільним фронтом виступило низове і "городове" козацтво, за ним пішли селяни і міщани. Вся Україна прагнула звільнитися від шляхетського панування, яке набувало страхітливих форм.