Дайте відповідь на запитання:

1 Поселення римських громадян у

завойованих Римом землях

2 Підрозділ римської армії з чисельністю

понад 5 тис. чоловік

3 Воїн у відставці

4 Завойована Римом країна

5 Урочиста зустріч римського полководця в

Римі

6 Базарний майдан у Римі

7 Пагорб у Римі, на якому були збудовані

храми богів

8 Вічне місто

9 Ріка, в нижній течії якої був заснований Рим

10 Рада старійшин

11 Легендарний засновник Рима

12 Воєначальник у Римі

13 Управління державою без царів

14 Вождь, обраний під час війни чи

небезпеки,

що перебував при владі 6 місяців

15 Нащадки перших поселенців

16 Переселенці у Римі

17 Представники плебеїв у сенаті Народні

18 Слово, яким народний трибун міг

відмінити розпорядження консулів сенату

19 «Храм Згоди»

20 Політика, яку проводив Рим, щоб

заволодіти всім Апеннінським півостровом

21 Римляни називали карфагенян...

22 Скільки було Пунічних війн?

23 Найвидатніший полководець Карфагену

24 Битва, яка уславила ім’я Ганнібала як

видатного полководця

25 Велика сума грошей, яку виплачує

переможений переможцю

26 Римський полководець часів другої

Пунічної війни

27 Цар Понтійського царства, який воював з

Римом усе своє життя

28 Римський полководець, який завдав

серйозної поразки Мітридату

Культуркампф»  (йому. kulturkampf — боротьба за культуру), поширене в літературі найменування заходів уряду о.  бісмарка   в 70-х рр. 19 ст проти католицької церкви — головної опори католицької партії «центру», яка виражала сепаратистські, антипрусські тенденції (головним чином в західній і південно-західній німеччині). у ході «до.» були проведені закони про заборону священикам вести політичну агітацію (дек. 1871), про позбавлення духівництва права нагляду за школами (березень 1872), про передачу в руки держави справи підготовки і призначення на посаді духовних осіб (1873) і ін. у лютому 1875 були розбещені майже всі католицькі ордени і проведений закон про цивільний брак. уряд бісмарка використовував «до.» для посилення національного гніту в польських землях, що знаходилися під німецьким пануванням, і розпалювання релігійних пристрастей з метою відвернення робітників від класової боротьби. характеризуючи «до.», в. і. ленін писав: «такою боротьбою бісмарк лише укріпив войовничий клерикалізм католиків, лише пошкодив справі дійсної культури, бо висунув на перший план релігійні ділення замість ділень полі» (полн. собр. соч.(вигадування), 5 видавництво, т. 17, с. 416—17). в кінці 70 — початку 80-х рр. бісмарк в цілях об'єднання всіх консервативних сил пішов на примирення з католицьким духівництвом: більшість законів, прийнятих в період «до.», було скасовано; збереглися лише закони про цивільний брак і про вигнання єзуїтів.

Кчислу важнейших дел петра iii относятся тайной канцелярии (канцелярия тайных розыскных дел; манифест от 16 февраля 1762 года вскоре после переворота государственный деятель н. и. панин предложил создать императорский совет: 6 или 8 высших сановников правят совместно с монархом (как кондиции 1730 г.) . екатерина отвергла этот проект. по другому проекту панина был преобразован сенат — 15 дек. 1763 г. он был разделён на 6 департаментов, возглавляемых обер-прокурорами, во главе становился генерал-прокурор. каждый департамент имел определённые полномочия. общие полномочия сената были сокращены, в частности, он лишился законодательной инициативы и стал органом контроля за деятельностью государственного аппарата и высшей судебной инстанцией. центр законотворческой деятельности переместился непосредственно к екатерине и её кабинету со статс-секретарями. уложенная комиссия предпринята попытка созыва уложенной комиссии, которая бы систематизировала законы. основная цель — выяснение народных нужд для проведения всесторонних реформ. 14 дек. 1766 г. екатерина ii опубликовала манифест о созыве комиссии и указы о порядке выборов в депутаты. дворянам разрешено избирать одного депутата от уезда, горожанам — одного депутата от города. в комиссии приняло участие более 600 депутатов, 33 % из них было избрано от дворянства, 36 % — от горожан, куда также входили и дворяне, 20 % — от сельского населения (государственных крестьян) . интересы православного духовенства представлял депутат от синода. в качестве руководящего документа комиссии 1767 года императрица подготовила «наказ» — теоретическое обоснование просвещённого абсолютизма. по мнению в. а. томсинова, екатерина ii уже как автор «наказа …» может быть причислена к плеяде российских правоведов второй половины xviii века.   первое заседание прошло в грановитой палате в москве. из-за консерватизма депутатов комиссию пришлось распустить.