ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ПРОЧИТАЮЧИ ТЕКСТ
Практична робота з історії України
Текст 1. М. Грушевський про створення Малоросійської колегії
«… Цар у 1722 році приготував новий удар українській автономії. При гетьмані поставлена була рада, так звана «малоросійська колегія», з шести великоросійських старших офіцерів, з тих гарнізонів (залог), що стояли на Україні з бригадиром Вельяміновим у головах. Ся колегія мала пильнувати і приймати скарги на всякі суди та уряди українські – навіть на найвищий військовий суд і військову (гетьманську) канцелярію. Мала наглядати, щоб від старшини не були кривди і тісноти козакам і посполитим, і за порозуміння з гетьманом робити против того всякі заходи. Мала стежити за гетьманською канцелярією і всяким писанням, що туди входять і звідти виходять. Мала пильнувати всяких доходів українських, приймати їх від війтів і урядників і видавати на військові і всякі інші потреби. Але про всякі непорядки мала доносити сенатові. Таке небувале розпорядження цар Петро у своїм указі пояснював непорядками гетьманськими в канцелярії і в суді, і в зборі доходів, і старшинськими кривдами: що у козаків і посполитих землі забирають, в кріпацтво повертають».
Запитання
1) Чим Петро І пояснював необхідність створення Малоросійської колегії? Чи так це було насправді? Свою відповідь обґрунтуйте.
2) Якими були повноваження Малоросійської колегії?
3) Про що свідчить сам факт утворення цього органу влади?
Текст 2. Промова Павла Полуботка, виголошена Петру І
«Посилаючись на фальшиві принципи, ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які ваші попередники й ви самі, Ваша Величносте, урочисто підтвердили. Ви намагаєтеся накласти свавільні податки на народ, чию свободу ви самі визнали. Ви не вагаєтесь використовувати на найтяжчих і найбільш принизливих роботах козаків, силуючи їх, ніби вони є ваші раби, копати канал, який ви наказали зробити у вашій країні. А найприкріше для нас те, що ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме – вільно самим обирати собі наших гетьманів та поводирів. І замість того, щоб лишити суддям нашого народу можливість чинити правосуддя над їхніми співвітчизниками, ви ставите над нами суддями підданих Великоросії, які не знають або не бажають знати наші права та привілеї, безперестанку порушують їх при будь-якій можливості, пригнічуючи нас. Невже, відмовляючи нам у правосудді, Ваша Величність зможе засвідчити Богові вдячність за всі успіхи, які Він вам дарував!»
Завдання
1) Охарактеризуйте значення діяльності Павла Полуботка?
2) Проаналізуйте уривок з промови Полуботка й визначте, наскільки правдиво вона відображала тогочасне становище на Україні.
3) Як ви думаєте, чому Полуботок і старшина так домагалася обрання гетьмана на Україні? Свою думку аргументуйте.
Бишкек — самый крупный город Киргизии, столица государства. Город отличается сложными и неоднозначными демографическими процессами. Исторически крупное городское поселение возникло на месте Бишкека в последней четверти XIX века после вхождения территории современной Киргизии и Чуйской долины в состав Российской империи и появления здесь первых оседлых поселенцев, в основном русских, украинцев, татар, дунган и сартов. Современный Бишкек страдает от стихийной застройки и перенаселения: в трущобах, получивших название «Саманный пояс» проживает почти треть населения города[1].
Численность населения Пишпека в 1876 г. составляла 182 человека (58 семей, в том числе 48 узбекских семей, 9 русских семей, 1 татарская семья), в 1880 году составляла 500 человек, в 1882 году – 2135 человека, в 1897 – 6361 человека, в 1912 году свыше 16 тысяч (русских 4320, узбеков 1910, киргизов 889, татаров 555, дунган 484, уйгур 91)[2], в 1917 году - 17 тыс. человек[3][4]. В начале XX века рядом с городом начали оседать и местные киргизы. Тем не менее, вплоть до 1924 года город был фактически аграрным посёлком. Во время Великой Отечественной войны, после эвакуации ряда жителей и производств с фронта в глубокий тыл, в городе начался быстрый промышленный рост, продолжавшийся вплоть до распада СССР
вот ответ :
Объяснение:
Казахстан в годы Великой Отечественной войны 1941—1945 являлся частью СССР в статусе союзной республики (Казахская ССР), поэтому вступил в войну с момента вторжения армии нацистской Германии на территорию Советского Союза 22 июня 1941 года[1].
Великая Отечественная война началась 22 июня 1941 года с вероломного нападения Германии, в которой пришли к власти национал-социалисты во главе с Адольфом Гитлером, на западные границы Союза Советских Социалистических Республик. Эта война была самой жестокой и кровопролитной в человеческой истории, и она сразу приняла для советских людей всенародный характер, поскольку поражение в ней привело бы к потере всех надежд на достойную жизнь и счастливое будущее.