Дайте відповіді на питання:
2) Визначте основні заходи соціально-економічного курсу Директорії. У чому полягала суть соціально-економічної політики Директорії? Як вона була сприйнята українським населенням?
3) Кому повинна була належати влада? Які органи влади були створені? Висловіть власну думку щодо позбавлення виборчих прав «нетрудового населення». Дайте власну оцінку цьому заходу Директорії.
4) Охарактеризуйте основну мету зовнішньої політики Директорії.
Декабристський рух в Україні мав певні специфічні риси, які відрізняли його від руху в Росії. Найвиразніше це проявлялось у діяльності “Товариства з’єднаних слов’ян”, в його панславістських ідеях. Програма товариства ставила за мету не лише знищення самодержавства і кріпацтва, а й утворення федерації слов’янських демократичних республік. Восени 1825 року “Товариство з’єднаних слов’ян” об`єдналось з “Південним товариством”. Після повстання 14 грудня у Петербурзі та виступу Васильківського піхотного полку під проводом С. Муравйова-Апостола декабристський рух було розгромлено.
Причинами поразки були відсутність підтримки повстання з боку народних мас; нерішучість керівників повстання у вирішальний час, коли треба було перейти до наступальних дій.
Однак виступ декабристів, зокрема "Товариства з’єднаних слов’ян", залишив помітний слід у розвитку політичної думки в Україні. Висунута ними ідея федеративної слов’янської держави знайшла своє продовження у політичних програмах наступних діячів національно-визвольного руху, зокрема в Кирило-Мефодіївському братстві.
Объяснение:
Это про кимаков, остальное не знаю
Объяснение:
Источники полны сведений о взаимоотношениях кимакских правителей с соседними племенами. Военная экспансия кимаков на юге и севере Х в. сменилась мирным общением с соседями.
Кимаковская держава была могущественным государством. Однако уже в IX-X вв. стали появляться признаки ее упадка. Правители уделов, владевшие огромными территориями
и имевшие на своей службе наемные войска или отряды степняков, стремились к самостоятельности, что вело к ослаблению центральной власти, распаду государства. К концу Х в. Кимакский
каганат перестал существовать, власть на его территории перешла кыпчакскому объединению.