Последствия войны были тяжелыми для экономики Казахстана. Сократилось производство многих видов промышленной продукции, особенно предметов широкого потребления. Сильно обострилась проблема трудовых ресурсов. На заводах, фабриках и в сельском хозяйстве остро не хватало рабочих рук. Это объяснялось рядом причин. Большинство специалистов, эвакуированных в Казахстан во время войны, возвратились в родные места. Немало казахстанцев полегло на фронтах и не вернулись с войны. Невысокой в целом была профессиональная квалификация рабочих заводов и фабрик. Для ликвидации нехватки рабочей силы и пополнения рядов рабочего класса, в республике повсеместно стали создаваться школы и училища трудовых резервов. Материально-техническая база сельского хозяйства была основательно подорвана. Намного снизилась урожайность сельскохозяйственных культур и продуктивность животноводства.
Несмотря на эти трудности, трудящиеся Казахстана продолжали оказывать бескорыстную в восстановлении и развитии народного хозяйства пострадавшим от фашистской оккупации районам страны.
ответ: На початку 1917 р. в Російській імперії проживало близько 4 млн. євреїв, що становило трохи більше 4% всього населення. В містах та містечках колишньої смуги осілості (територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії) вони становили до 1/3 населення, з них 70% займалися дрібною торгівлею і ремеслами. Лютнева революція 1917 р. припинила існування не лише Російської імперії, але й монархічної форми правління у державі, натомість колишні імперські та нові революційні державні установи та органи місцевого самоврядування організовувалися на революційних, демократичних засадах, а різні національні політичні та громадські рухи отримали можливість вільного розвитку. Були скасовані всі дискримінаційні закони царського уряду. Для євреїв зокрема зміни були колосальними:
- ліквідована сумнозвісна «смуга осілості», євреї могли вільно селитися по всій території колишньої Російської імперії;
- скасовані «відсоткові норми» вступу євреїв до навчальних закладів;
- бурхливий стимул до розвитку отримала єврейська культура;
- євреї брали все активнішу участь у політичному та суспільному житті країни.
ответ к заданию 2:
Объяснение:
Последствия войны были тяжелыми для экономики Казахстана. Сократилось производство многих видов промышленной продукции, особенно предметов широкого потребления. Сильно обострилась проблема трудовых ресурсов. На заводах, фабриках и в сельском хозяйстве остро не хватало рабочих рук. Это объяснялось рядом причин. Большинство специалистов, эвакуированных в Казахстан во время войны, возвратились в родные места. Немало казахстанцев полегло на фронтах и не вернулись с войны. Невысокой в целом была профессиональная квалификация рабочих заводов и фабрик. Для ликвидации нехватки рабочей силы и пополнения рядов рабочего класса, в республике повсеместно стали создаваться школы и училища трудовых резервов. Материально-техническая база сельского хозяйства была основательно подорвана. Намного снизилась урожайность сельскохозяйственных культур и продуктивность животноводства.
Несмотря на эти трудности, трудящиеся Казахстана продолжали оказывать бескорыстную в восстановлении и развитии народного хозяйства пострадавшим от фашистской оккупации районам страны.
ответ: На початку 1917 р. в Російській імперії проживало близько 4 млн. євреїв, що становило трохи більше 4% всього населення. В містах та містечках колишньої смуги осілості (територія компактного проживання євреїв у Російській імперії, визначена імперським урядом з метою запобігання проникнення їх у великоруські губернії) вони становили до 1/3 населення, з них 70% займалися дрібною торгівлею і ремеслами. Лютнева революція 1917 р. припинила існування не лише Російської імперії, але й монархічної форми правління у державі, натомість колишні імперські та нові революційні державні установи та органи місцевого самоврядування організовувалися на революційних, демократичних засадах, а різні національні політичні та громадські рухи отримали можливість вільного розвитку. Були скасовані всі дискримінаційні закони царського уряду. Для євреїв зокрема зміни були колосальними:
- ліквідована сумнозвісна «смуга осілості», євреї могли вільно селитися по всій території колишньої Російської імперії;
- скасовані «відсоткові норми» вступу євреїв до навчальних закладів;
- бурхливий стимул до розвитку отримала єврейська культура;
- євреї брали все активнішу участь у політичному та суспільному житті країни.