Дайте характеристику 4 Універсалу за планом: а) організація влади; б) робота органів місцевого самоврядування; в) земельні питання; г) організація промисловості, фінансів; д) зовнішня політика.
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
1 мая во многих странах мира отмечается международный праздник — День труда (Праздник Весны и Труда), который изначально носил название День международной солидарности трудящихся. В июле 1889 года Парижский конгресс II Интернационала в память о выступлении рабочих принял решение о проведении 1 мая ежегодных демонстраций. Впервые день международной солидарности трудящихся был отмечен в 1890 году в Австро-Венгрии, Бельгии, Германии, Дании, Испании, Италии, США, Норвегии, Франции, Швеции и некоторых других странах. Долгое время Первомай был символом революции, непримиримой классовой борьбы, имел «политическую окраску» и отмечался демонстрациями, украшенными портретами политических деятелей, передовиков производства, лозунгами, призывами, плакатами и диаграммами о достижениях в той или иной отрасли народного хозяйства, науки, культуры. Но постепенно этот контекст терялся. Сегодня праздник отмечается в 142 странах и территориях мира 1 мая или в первый понедельник мая. Для ряда стран традиция собирать людей под знамена профсоюзов еще сохранилась, но в большинстве государств это все же не политический праздник, а именно День труда, яркий весенний праздник, когда организуются народные гуляния, выступления артистов, ярмарки, мирные шествия и множество увеселительных мероприятий. А для кого-то это еще один выходной, в течение которого можно отдохнуть или провести время с семьей.
У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації.
Коріня латиноамериканської відсталості крилось в існуванні великих земельних володінь – латифундій. Це призводило до безземелля селян, низького рівня життя, аграрного перенаселення і безробіття, низької продуктивності праці, примітивних технологій і, відповідно, до соціальної напруги. Таке суспільство не могло бути демократичним, воно трималось на насильстви
Напередодні Другої світової війни почався занепад латифундій. Після завершення війни цей процес посилився. Тривала боротьба селян примушувала уряди проводити аграрні реформи. Всі вони незалежно від масштабів підривали позиції латифундистів. Найбільшого удару завдали латифундіям зростання промисловості, формування національного капіталу і, відповідно, нової економічної еліти, для якої латифундії були уособленням старих порядків. Демографічний вибух зумовив масову урбанізацію і перенесення центру політичного життя із сільської місцевості у місто.
В июле 1889 года Парижский конгресс II Интернационала в память о выступлении рабочих принял решение о проведении 1 мая ежегодных демонстраций. Впервые день международной солидарности трудящихся был отмечен в 1890 году в Австро-Венгрии, Бельгии, Германии, Дании, Испании, Италии, США, Норвегии, Франции, Швеции и некоторых других странах.
Долгое время Первомай был символом революции, непримиримой классовой борьбы, имел «политическую окраску» и отмечался демонстрациями, украшенными портретами политических деятелей, передовиков производства, лозунгами, призывами, плакатами и диаграммами о достижениях в той или иной отрасли народного хозяйства, науки, культуры. Но постепенно этот контекст терялся.
Сегодня праздник отмечается в 142 странах и территориях мира 1 мая или в первый понедельник мая. Для ряда стран традиция собирать людей под знамена профсоюзов еще сохранилась, но в большинстве государств это все же не политический праздник, а именно День труда, яркий весенний праздник, когда организуются народные гуляния, выступления артистов, ярмарки, мирные шествия и множество увеселительных мероприятий. А для кого-то это еще один выходной, в течение которого можно отдохнуть или провести время с семьей.