Викупні платежі, втрата лісів і пасовищ, інші залишки кріпацтва лягли важким тягарем на плечі західноукраїнської бідноти, яка бунтувала, шукала справедливості в цісаря, а нерідко топила горе в-горілці. Навесні та влітку 1849 р. масові виступи, під час яких селяни самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі, ліси і пасовища, охопили понад 100 сіл Східної Галичини.
Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією. Український селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та національного життя.
Как и предшествовавшие ей Движение башмака и Гуситские войны, она состояла из массовых волнений экономического и религиозного характера, движущую силу которых составляли крестьяне, горожане и дворяне. Общей программы у этих выступлений не было, однако различные группы восставших провозглашали собственные программы наподобие «Двенадцати статей», в которых милленаристские религиозные чаяния (Второго пришествия Христа и конца истории ожидали с 1492 года, — 7 000 лет от «сотворения мира») сочетались с уравнительными утопически-коммунистическими требованиями.
Викупні платежі, втрата лісів і пасовищ, інші залишки кріпацтва лягли важким тягарем на плечі західноукраїнської бідноти, яка бунтувала, шукала справедливості в цісаря, а нерідко топила горе в-горілці. Навесні та влітку 1849 р. масові виступи, під час яких селяни самочинно повертали захоплені поміщиками громадські землі, ліси і пасовища, охопили понад 100 сіл Східної Галичини.
Незважаючи на недоліки, скасування панщини було визначною подією. Український селянин нарешті ставав господарем на своїй землі, у ньому поступово пробуджувався потяг до громадського та національного життя.
Как и предшествовавшие ей Движение башмака и Гуситские войны, она состояла из массовых волнений экономического и религиозного характера, движущую силу которых составляли крестьяне, горожане и дворяне. Общей программы у этих выступлений не было, однако различные группы восставших провозглашали собственные программы наподобие «Двенадцати статей», в которых милленаристские религиозные чаяния (Второго пришествия Христа и конца истории ожидали с 1492 года, — 7 000 лет от «сотворения мира») сочетались с уравнительными утопически-коммунистическими требованиями.