ответ:Союргаль (от монг ) — форма феодального землевладения в странах Ближнего и Среднего Востока и Центральной Азии в Средние века, в частности в Сефевидском государстве и особенно в государстве Тимуридов[1]. Были дальнейшим развитием института икта.
Союргал был ленным владением, которое даровалось, как правило, правителями государств. Иногда был пожизненным, иначе нуждался в ежегодных подтверждениях. В правление Шахруха (1405—1447) союргал, который жаловали в основном царевичам и крупным военачальникам, стал и наследственным. Тимуриды, получив в союргал какую-нибудь область, располагали в ней всей полнотой власти: творили суд, взимали налоги, пошлины и натуральные повинности. При шейбанидах союргал мог значить уже и просто земельный надел[1]. В обмен на владение союргалом, владелец, как правило, был обязан нести военную службу.
Икта (наделение землями) упоминается уже при жизни пророка Мухаммеда. Дарились заброшенные государственные земли, поступавшие в собственность наделённого (мукта) с правом наследования и отчуждения. В подавляющем большинстве случаев собственники не обрабатывали землю сами, а получали её с сидевшими на ней арендаторами. Собственник (мукта) также мог вложить средства в мелиорацию и сдавать освоенную землю в аренду. Ранние исламские правоведы (Яхья ибн Адам, Абу Юсуф) рассматривали такую форму икты, при которой собственник получал в свою пользу разницу между хараджем и ушром.
Обидві культури-це полісні культури, вони формувалися на базі античної громадянської громади .
Загальні риси суспільства і культури : Грецька : Агоністичність (змагальність) ; колективізм; антропоцентризм (гуманізм) – висунення людини на перший план; завершеність всіх жанрів культури; відкритість культури для інших країн і культур . Римська: патріотизм; почуття обов'язку; більш слабке, ніж у Греції, розвиток культури мовлення та ораторського мистецтва.
Релігія: ідея всемогутності божества; відсутність єдиної релігії; зв'язок богів з конкретними полісами; тотемізм, уявлення про загальну одухотвореність природи; герої як посередники між світом богів і світом людей. Рим : обожнювання незрозумілих явищ природи і суспільного життя; анімізм (віра в духів, що мешкають у всіх матеріальних предметах); пізніше поява антро погляду на богів; родові та сімейні культи, сильний вплив грецької релігії; схожість богів з грецькими; вільний прийом в пантеон іноземних богів;
ответ:Союргаль (от монг ) — форма феодального землевладения в странах Ближнего и Среднего Востока и Центральной Азии в Средние века, в частности в Сефевидском государстве и особенно в государстве Тимуридов[1]. Были дальнейшим развитием института икта.
Союргал был ленным владением, которое даровалось, как правило, правителями государств. Иногда был пожизненным, иначе нуждался в ежегодных подтверждениях. В правление Шахруха (1405—1447) союргал, который жаловали в основном царевичам и крупным военачальникам, стал и наследственным. Тимуриды, получив в союргал какую-нибудь область, располагали в ней всей полнотой власти: творили суд, взимали налоги, пошлины и натуральные повинности. При шейбанидах союргал мог значить уже и просто земельный надел[1]. В обмен на владение союргалом, владелец, как правило, был обязан нести военную службу.
Икта (наделение землями) упоминается уже при жизни пророка Мухаммеда. Дарились заброшенные государственные земли, поступавшие в собственность наделённого (мукта) с правом наследования и отчуждения. В подавляющем большинстве случаев собственники не обрабатывали землю сами, а получали её с сидевшими на ней арендаторами. Собственник (мукта) также мог вложить средства в мелиорацию и сдавать освоенную землю в аренду. Ранние исламские правоведы (Яхья ибн Адам, Абу Юсуф) рассматривали такую форму икты, при которой собственник получал в свою пользу разницу между хараджем и ушром.
Объяснение:
Обидві культури-це полісні культури, вони формувалися на базі античної громадянської громади .
Загальні риси суспільства і культури : Грецька : Агоністичність (змагальність) ; колективізм; антропоцентризм (гуманізм) – висунення людини на перший план; завершеність всіх жанрів культури; відкритість культури для інших країн і культур . Римська: патріотизм; почуття обов'язку; більш слабке, ніж у Греції, розвиток культури мовлення та ораторського мистецтва.
Релігія: ідея всемогутності божества; відсутність єдиної релігії; зв'язок богів з конкретними полісами; тотемізм, уявлення про загальну одухотвореність природи; герої як посередники між світом богів і світом людей. Рим : обожнювання незрозумілих явищ природи і суспільного життя; анімізм (віра в духів, що мешкають у всіх матеріальних предметах); пізніше поява антро погляду на богів; родові та сімейні культи, сильний вплив грецької релігії; схожість богів з грецькими; вільний прийом в пантеон іноземних богів;
Объяснение: