Что быстрому возвышению княжеской власти в Северо-Восточной Руси?
Выберите несколько из 5 вариантов ответа:
1) Вечевые порядки не были прочными
2) Земли осваивались по инициативе князей
3) В зависимости от правителя находилось боярство
4) Князья покровительствовали искусству и образованию
5) Князья силой подчиняли себе непокорных
В Нижнем Новгороде первая попытка открыть публичные библиотеки была предпринята в 1831 году. Но она не увенчалась особым успехом, поэтому публичные библиотеки в городе появились немного позже по инициативе частных лиц.
Первую частную публичную библиотеку открыл мещанин Н.С.Палантин, в октябре 1834 года.
Другая частная публичная библиотека была построена И.А.Сокаровым в 1838 году.
Значительную роль в Нижегородской культуре чтения сыграл С.П.Неледин. В доме Баушевского была создана его библиотека, ставшая лучшей из частных Нижегородских библиотек того времени.
Объяснение:
З давніх-давен на нашій землі збиралися ці великі торги – ярмарки. Гончарі й ложкарі, ткалі й вишивальниці, бондарі й столярі, стельмахи й кошикарі, кушніри й лимарі, соленики й дьогтярі, бублейниці й кравці продавали на ярмарках свої вироби. Валками стояли на торжищах чумацькі мажі з сіллю та рибою. Кожний купував те, що не міг зробити сам.
Славетний шлях "із варяг у греки" надавав українським землям помітніих переваг в торговому відношенні. Власне, в добу піднесення Київської Русі так воно і було – оберталися монети різних держав, продавалися товари різних народів, рухались торгові каравани. Але воєнні набіги і княжі суперечки зруйнували торгові структури, розірвали стосунки.
З 16 ст. почали приїжджати в Україну купці з великих міст Середньої і Західної Європи - доставляли вишукані прикраси, ювелірні вироби і предмети побуту, а купували шкіру, роги, вовну, зерно, сало, мед. І на українських землях почали виникати малі ярмарки в середніх і великих містах. Тут продавали і купували худобу, одяг, взуття, хатні речі, продукти та інше. Найбагатшими були осінні торги, а також ярмарки перед великими святами. Німецькі, польські поселенці, вірмени і євреї, поряд із українськими міщанами, були активними в ярмарковій діяльності.
В 17ст. вже кожному українському місту i містечку при заснуванні надавалося право на один-три ярмарки на рік. Розвиток ярмарків свідчить про відокремлення промислово-торговельної дiяльностi від землеробства. З іншого боку, активна реміснича й торговельна дiяльнiсть, безсумнівно, сприяла розвитку українських мст.