Чому великі держави в ХІХ ст. неминуче набували форм імперії?

супроводжувалося зростанням числа міських жителів. На карті з’являлося все більше мегаполісів — міст, кількість населення яких перевищувала мільйон осіб (мал. 2). Особливо бурхливо зростали міста в Європі, Америці, а також у Японії. Промислове виробництво сприяло збільшенню кількості населення в Берліні, Санкт-Петербурзі, Одесі, Чикаго, Йокогамі, Гонконгу та інших містах. Наприклад, «золота лихоманка» 40-х рр. XIX ст. перетворила Сан-Франциско на квітучий мегаполіс, а виробництво й торгівля кави сприяли розвитку Ріо-де-Жанейро та Сан-Паулу.

Промислове виробництво, що постійно розвивалося, помітно змінило соціальну структуру населення провідних країн світу. Якісні зміни відбулися у складі третього стану. Кількість пролетарів — промислових робітників — перевищила 100 млн осіб. Нарівні з буржуазією, аристократією та селянством промислові робітники впливали на розвиток своїх країн. Їхні інтереси захищали профспілки, політичні партії були змушені зважати на вимоги пролетаріату.

Кількісні та якісні зміни в житті людей, що відбулися в XIX ст., підготували світове співтовариство до нового етапу свого розвитку.