Напомню, что добравшийся до исфахана в средние века европейский купец (по другим сведениям - французский поэт ренье), попав на эту площадь, воскликнул «да здесь можно увидеть половину мира! », подразумевая обилие торговцев из самых разных стран. вероятно, по той же причине первоначальное название площади звучит на фарси как «мейдан нахш-е джахан», что можно перевести на язык как «площадь карта (или портрет) мира». затем площадь переименовали в площадь шаха, а после исламской революции – в площадь имама хомейни. последнее название часто сокращают просто до «площади имама», однако и прежние названия все еще в ходу, так что эту площадь вполне можно вносить в какую-нибудь книгу рекордов за самое многочисленное наименование. однако не особо щепетильные в проверке информации источники часто приписывают ей другой рекорд – дескать она является второй по размерам площадью в мире после пекинской тяньаньмэнь, что является совершеннейшей неправдой. может, конечно, когда-то она и была таковой, но в наши дни площадь имама хомейни едва-едва входит в десятку самых больших городских площадей планеты. ее размеры – 500 с лишним (от 512 до 560) на 160 с чем-то (от 159 до 165) метров (я сам с рулеткой не мерил, а в каждом источнике приводится разная информация – такое впечатление, что путаница возникает из-за неточности переводов из национальных единиц длины в метрическую) и она вытянута почти точно с севера на юг (где-то я читал о том, что она сориентирована на созвездие стрельца – небесного покровителя исфахана, но сия информация не проверена). построили площадь в начале xvii века по приказу тогдашнего шаха аббаса i великого – она стала частью его плана по превращению исфахана в столицу империи (кроме этого планом предусматривалось и создание большого бульвара, который получил название чахар багх – о нем вы можете прочитать в самом конце этого раздела). значительные размеры площади объяснялись просто – кроме рыночных функций она выполняла и роль стадиона – на ней устраивались игры в поло, конные скачки, военные парады и прочие увеселения. ну а за всем этим шахи любили наблюдать с веранды своего дворца али капу (см. описание ниже в этом разделе). если говорить о современном состоянии площади имама хомейни, то оно таково.
Поміркуйте! На основі тексту та ілюстрацій визначте, чим зовнішній вигляд кроманьйонців відрізнявся від інших людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців)
Сучасна людина – вчені називають її «людина розумна» (по-латині «homo sapiens») – з’явилась у Африці близько 200 тисяч років тому. Хто був її безпосереднім предком, ще остаточно не встановлено – це одна з загадок історії. Згодом сучасна людина розселилась по інших континентах, окрім Антарктиди. У Європі сучасна людина з’явилась близько 40–35 тисяч років тому. Вчені назвали її кроманьйонець, оскільки вперше на сліди цієї людини натрапили в печері Кро-Маньйон (Франція).
На відміну від людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців), кроманьйонці мали тендітнішу будову тіла: пряму фігуру, високий округлий лоб, тонкий ніс, трохи загострене підборіддя. Пальці на руках стали гнучкішими, що дало змогу робити дуже точні рухи та різноманітну роботу. «Людина розумна» вже володіла мовою, висловлювала свої думки.
. Коли і як з’явилася людина сучасного типу?
Поміркуйте! На основі тексту та ілюстрацій визначте, чим зовнішній вигляд кроманьйонців відрізнявся від інших людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців)
Сучасна людина – вчені називають її «людина розумна» (по-латині «homo sapiens») – з’явилась у Африці близько 200 тисяч років тому. Хто був її безпосереднім предком, ще остаточно не встановлено – це одна з загадок історії. Згодом сучасна людина розселилась по інших континентах, окрім Антарктиди. У Європі сучасна людина з’явилась близько 40–35 тисяч років тому. Вчені назвали її кроманьйонець, оскільки вперше на сліди цієї людини натрапили в печері Кро-Маньйон (Франція).
На відміну від людиноподібних істот (пітекантропів, неандертальців), кроманьйонці мали тендітнішу будову тіла: пряму фігуру, високий округлий лоб, тонкий ніс, трохи загострене підборіддя. Пальці на руках стали гнучкішими, що дало змогу робити дуже точні рухи та різноманітну роботу. «Людина розумна» вже володіла мовою, висловлювала свої думки.