Чому слушним є твердження,що в давньому китаї "воїн ніколи не був взірцем для наслідування-ним завжди був грамотій-чиновник?

На мою думку, тому що воїн в разі поразки робив собі харакірі і воїни як правило були бідні, або одинокі люди, а чиновник керувався розумом, ченовник був забезпечений і в разі якщо щось не правильно зробить йому не прийдеться себе вбивати. Це на мою думку