Чому наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. європейські соціалісти перейшли від радикальних форм боротьби та закликів до пролетарської революції до легальної парламентської діяльності та мирної боротьби за реформи?

В 14 веке многие территории Руси объединились вокруг столицы Великого княжества Литовского. В 14-15 веках великие литовские князи владели Городенским, Полоцким, Витебским, Киевским и другими княжествами, под их властью была Черниговщина, Волынь, Смоленщина и ряд других земель. Правление Рюриковичей заканчивалось. К концу 15 века Литовское княжество так разрослось, что подошло вплотную к границам Московского княжества. Северо-Восток Руси все это время оставался под властью потомком Владимира Мономаха, а владимирские князья носили приставку «всея Руси», однако их реальная власть не распространялась дальше Владимира и Новгорода. В 14 веке власть над Владимиром перешла к Москве.

Наприкінці XIX століття київським археологом Вікентієм Хвойкою біля села Трипілля, що на Київщині було досліджено нове поселення. Він відкрив археологічну культуру, яка від місця першого її виявлення отримала назву трипільської. Зразки матеріальної і духовної культури, аналогічні тим, які були знайдені Хвойкою, були пізніше знайдені у багатьох місцях Правобережної України. Їхній аналіз привів археологів до думки про те, що вони не мають відношення ані до часів Київської Русі, ані до більш пізніх історичних періодів нашої історії, а є самостійним утворенням. Наприклад, слово «зять» походить від слова «взять». Це означає, що якщо сьогодні хлопець обирає собі наречену і бере її собі за дружину, то в ті часи було звичайним явищем, коли дівчина або її батьки, обирала собі нареченого і брала його за чоловіка.

Трипільці оздоблювали свій одяг, взуття і головні убори прикрасами із міді, каменю, бурштину та скла. Обов’язковим елементом були амулети.