Скі́фія або Ски́тія[1] (грец. Σκυθικῆς) — назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя, згодом розповсюджена на території та етноси, які не мали жодного відношення власне до скіфів-сколотів (як приклад — Скіфія Азійська, про яку повідомляють джерела часів еллінізму та імперії тощо).
Отже, наразі відомі такі державні утворення, очолювані скіфами:
— країна Ішкуза ассирійських та вавилонських джерел;
— Сакасена класичного та античного періоду (у складі Мідії та Персії);
Алғашқы механикаландырылған жіп иіру станогы 1738 жылы Англияда жасалған. Жіп иіру станогында тазаланған талшықтардан ширатылған шүйке созу тетігінде жіңішкертіліп, станок ұршығымен иіріледі де, одан жіп алынады. Станок 2 түрге бөлінеді: 1) үзілмелі жіп иіру станогында созу, ширату және орау процестері жеке-жеке жүргізіледі; 2) үздіксіз жұмыс істейтін жіп иіру станогында барлық 3 процесс бір мезгілде атқарылады. Әр машинада 200 – 500 ұршық болады. Ұршықтар әр түрлі. Солардың ішінде әрі қарапайым, әрі жоғары өнімді болғандықтан, сақиналы ұршығы бар жіп иіру станоктары көп қолданылады.
не думаю что но вот:
Объяснение:
Скі́фія або Ски́тія[1] (грец. Σκυθικῆς) — назва декількох етнополітичних об'єднань, очолюваних безпосередньо кочовиками скіфами-сколотами в різні часи на різних територіях від Нижнього Подунав'я до Закавказзя, згодом розповсюджена на території та етноси, які не мали жодного відношення власне до скіфів-сколотів (як приклад — Скіфія Азійська, про яку повідомляють джерела часів еллінізму та імперії тощо).
Отже, наразі відомі такі державні утворення, очолювані скіфами:
— країна Ішкуза ассирійських та вавилонських джерел;
— Сакасена класичного та античного періоду (у складі Мідії та Персії);
— Скіфія Причорноморська;
— Мала Скіфія у Криму (Тавроскіфія);
— Мала Скіфія у Добруджі.
Англияда
Объяснение:
Алғашқы механикаландырылған жіп иіру станогы 1738 жылы Англияда жасалған. Жіп иіру станогында тазаланған талшықтардан ширатылған шүйке созу тетігінде жіңішкертіліп, станок ұршығымен иіріледі де, одан жіп алынады. Станок 2 түрге бөлінеді: 1) үзілмелі жіп иіру станогында созу, ширату және орау процестері жеке-жеке жүргізіледі; 2) үздіксіз жұмыс істейтін жіп иіру станогында барлық 3 процесс бір мезгілде атқарылады. Әр машинада 200 – 500 ұршық болады. Ұршықтар әр түрлі. Солардың ішінде әрі қарапайым, әрі жоғары өнімді болғандықтан, сақиналы ұршығы бар жіп иіру станоктары көп қолданылады.