16 мая 1812 года заключён Бухарестский мирный договор.
К России переходила восточная часть Молдавского княжества — территория Пруто-Днестровского междуречья, получившая затем статус Бессарабской области.
Граница в Европе переносилась с реки Днестр на Прут до его соединения с Дунаем, обеспечивалась свобода русского торгового судоходства по этой реке.
Дунайские княжества возвращались Турции, но подтверждалась их автономия, дарованная на основе Кючук-Кайнарджийского (1774) и Ясского (1791) мирных договоров.
Сербии предоставлялась внутренняя автономия и право сербским чиновникам собирать налоги в пользу султана.
В Закавказье Турция признала расширение русских владений, но ей возвращалась крепость Анапа.
Консисто́рія (від лат. consistorium — «місце зборів, рада») — термін, що має кілька значень.
У Православній церкві — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями при архієреї з управління єпархією;
У Римсько-католицькій церкві та у Греко-католицькій церкві — особлива нарада кардинальської колегії при папі римському, як правило, для призначенням нових кардиналів, а також організація при місцевій єпархії;
У протестантизмі — церковно-адміністративний орган;
У Стародавньому Римі і Візантії — рада при імператорі.
Итоги войны
16 мая 1812 года заключён Бухарестский мирный договор.
К России переходила восточная часть Молдавского княжества — территория Пруто-Днестровского междуречья, получившая затем статус Бессарабской области.
Граница в Европе переносилась с реки Днестр на Прут до его соединения с Дунаем, обеспечивалась свобода русского торгового судоходства по этой реке.
Дунайские княжества возвращались Турции, но подтверждалась их автономия, дарованная на основе Кючук-Кайнарджийского (1774) и Ясского (1791) мирных договоров.
Сербии предоставлялась внутренняя автономия и право сербским чиновникам собирать налоги в пользу султана.
В Закавказье Турция признала расширение русских владений, но ей возвращалась крепость Анапа.
Объяснение:
Объяснение:
Консисто́рія (від лат. consistorium — «місце зборів, рада») — термін, що має кілька значень.
У Православній церкві — установа з церковно-адміністративними й судовими функціями при архієреї з управління єпархією;
У Римсько-католицькій церкві та у Греко-католицькій церкві — особлива нарада кардинальської колегії при папі римському, як правило, для призначенням нових кардиналів, а також організація при місцевій єпархії;
У протестантизмі — церковно-адміністративний орган;
У Стародавньому Римі і Візантії — рада при імператорі.