Объяснение:Фра́нклін Де́лано Ру́звельт[1] (англ. Franklin Delano Roosevelt, МФА: [ˈfræŋklɪn ˈdɛlənoʊ ˈroʊzəˌvɛlt][2][3]; 30 січня 1882 — 12 квітня 1945) — 32-й президент США 1933-45, демократ. Був губернатором Нью-Йорка 1929-33. Став президентом під час Великої депресії, почав економіку нових справ, реформу соціальних програм, що зробило його дуже популярним серед населення. Єдиний президент США, що був на посаді понад 2 терміни (4 терміни). Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію.Франклін Делано Рузвельт народився в родині заможного землевласника й підприємця, яка мала широкі зв'язки в політичних колах північно-східних штатів. Належить до «Рузвельтів з Гайд-парку» — гілки сім'ї, виділеної в XVII столітті. До іншої впливової гілки — «Рузвельтів з Ойстер-бея», належав шестиюрідний брат Франкліна Рузвельта президент Теодор Рузвельт (1858–1919).
Франклінова мати заходилась коло його освіти. Коли хлопчикові було сім років, його стали навчати викладачі. До 14 років юний Франклін здобував освіту тільки вдома, після чого його послали до приватної школи в Гортоні, де йому доводилося жити майже в спартанських умовах. Кімнати учнів були мізерно малі, вода в душі часто холодна, але всупереч усім незручностям на вечері учні мали бути в костюмах, білих сорочках з накрохмаленими комірцями й лакових черевиках.
Франклін Рузвельт у 18-річному віці.
Восени 1900 року він вступив до Гарвардського університету, у Кембриджі, недалеко від Бостона. Франклін оселився разом із земляком Л. Брауном у трикімнатній квартирі, розташованій в Вестморлі-корт, районі дорогих пансіонів. 7 грудня 1900 у віці 72 років помер батько Рузвельта і його мати переїхала до Бостона, ближче до сина. В університеті, Франклін записався на максимально можливу кількість курсів, в першу чергу в галузі гуманітарних наук. Він вчив англійську і французьку літературу, латину і геологію, палеонтологію, ораторське мистецтво, історію, державне право й економіку. Там же він захопився журналістикою та друкувався у студентській газеті «Крімсон», а з 1903 року став її головним редактором. У 1903 році Франклін отримав ступінь бакалавра та продовжив навчання для одержання вченого ступеня магістра мистецтв. Проте, вже восени 1904 року, Рузвельт покинув Гарвард та вступив до юридичної школи Колумбійського університету в Нью-Йорку.
У 1905 році одружився з далекою родичкою Елеонорою Рузвельт, племінницею президента Теодора Рузвельта. У подружжя Рузвельтів народилося шестеро дітей, один з яких помер у дитинстві. Елеонора Рузвельт зіграла значну роль у політичній кар'єрі чоловіка, особливо після 1921 року, коли він захворів на паралітичну форму поліомієліту і вже не розлучався з інвалідним кріслом.
Я горжусь тем что я азербайджанка! Какую фразу вы вспомните если у вас спросят о самой известной цитате Гейдара Алиева? Думаю вот эту - «Я горжусь тем что я азербайджанец!». Я решила подумать над этими словами нашего «всенародного лидера». Вывод к которому я пришела было решено проверить опытным путем.
Целью было провести некий опрос среди азербайджанцов и лиц других национальностей. Все было просто. Надо было ответить на всего один несложный вопрос: «Что у вас вызывает гордость за свою страну и за свой народ?»
Забегая вперед скажу что, фактором объединения нации или определённого народа, является некая идея, цель ради которой он живет и развивается. Гордость причастности к некой нации, любовь и преданность вызывают чувство патриотизма. Патриотизм — это не голословное выкрикивание о своей любви к родине, это не высмеивание и отрицание имеющихся в обществе проблем. Это осознание и принятие реальности и действие по преодолению и искоренению данных проблем в первую очередь своими, а потом уже общими усилиями.
Часто говорят что у меня нет чувства патриотизма, что я не люблю свой народ и свою страну, так как я все время выражаю недовольство сегодняшним положением дел в Азербайджане, противопоставляю другие страны нашей в более лучшем свете, что я не считаю свою родину и народ лучше других. Это правда, я реалистка и стараюсь здраво смотреть на окружающий меня мир и общество и не вижу ничего того чтобы ставило Азербайджан выше других стран и не вижу в этом ничего плохого. Нам есть куда расти, есть примеры стран у которых нужно учиться и стать если и не лучше, то хотя бы частично как они.
Вот
Объяснение:Фра́нклін Де́лано Ру́звельт[1] (англ. Franklin Delano Roosevelt, МФА: [ˈfræŋklɪn ˈdɛlənoʊ ˈroʊzəˌvɛlt][2][3]; 30 січня 1882 — 12 квітня 1945) — 32-й президент США 1933-45, демократ. Був губернатором Нью-Йорка 1929-33. Став президентом під час Великої депресії, почав економіку нових справ, реформу соціальних програм, що зробило його дуже популярним серед населення. Єдиний президент США, що був на посаді понад 2 терміни (4 терміни). Після початку Другої світової війни він запровадив програму ленд-лізу для підтримки військових союзників і підготував Атлантичну хартію.Франклін Делано Рузвельт народився в родині заможного землевласника й підприємця, яка мала широкі зв'язки в політичних колах північно-східних штатів. Належить до «Рузвельтів з Гайд-парку» — гілки сім'ї, виділеної в XVII столітті. До іншої впливової гілки — «Рузвельтів з Ойстер-бея», належав шестиюрідний брат Франкліна Рузвельта президент Теодор Рузвельт (1858–1919).
Франклінова мати заходилась коло його освіти. Коли хлопчикові було сім років, його стали навчати викладачі. До 14 років юний Франклін здобував освіту тільки вдома, після чого його послали до приватної школи в Гортоні, де йому доводилося жити майже в спартанських умовах. Кімнати учнів були мізерно малі, вода в душі часто холодна, але всупереч усім незручностям на вечері учні мали бути в костюмах, білих сорочках з накрохмаленими комірцями й лакових черевиках.
Франклін Рузвельт у 18-річному віці.
Восени 1900 року він вступив до Гарвардського університету, у Кембриджі, недалеко від Бостона. Франклін оселився разом із земляком Л. Брауном у трикімнатній квартирі, розташованій в Вестморлі-корт, районі дорогих пансіонів. 7 грудня 1900 у віці 72 років помер батько Рузвельта і його мати переїхала до Бостона, ближче до сина. В університеті, Франклін записався на максимально можливу кількість курсів, в першу чергу в галузі гуманітарних наук. Він вчив англійську і французьку літературу, латину і геологію, палеонтологію, ораторське мистецтво, історію, державне право й економіку. Там же він захопився журналістикою та друкувався у студентській газеті «Крімсон», а з 1903 року став її головним редактором. У 1903 році Франклін отримав ступінь бакалавра та продовжив навчання для одержання вченого ступеня магістра мистецтв. Проте, вже восени 1904 року, Рузвельт покинув Гарвард та вступив до юридичної школи Колумбійського університету в Нью-Йорку.
У 1905 році одружився з далекою родичкою Елеонорою Рузвельт, племінницею президента Теодора Рузвельта. У подружжя Рузвельтів народилося шестеро дітей, один з яких помер у дитинстві. Елеонора Рузвельт зіграла значну роль у політичній кар'єрі чоловіка, особливо після 1921 року, коли він захворів на паралітичну форму поліомієліту і вже не розлучався з інвалідним кріслом.
У 1907–1910 роках працював у юридичній фірмі.
Объяснение:
Я горжусь тем что я азербайджанка! Какую фразу вы вспомните если у вас спросят о самой известной цитате Гейдара Алиева? Думаю вот эту - «Я горжусь тем что я азербайджанец!». Я решила подумать над этими словами нашего «всенародного лидера». Вывод к которому я пришела было решено проверить опытным путем.
Целью было провести некий опрос среди азербайджанцов и лиц других национальностей. Все было просто. Надо было ответить на всего один несложный вопрос: «Что у вас вызывает гордость за свою страну и за свой народ?»
Забегая вперед скажу что, фактором объединения нации или определённого народа, является некая идея, цель ради которой он живет и развивается. Гордость причастности к некой нации, любовь и преданность вызывают чувство патриотизма. Патриотизм — это не голословное выкрикивание о своей любви к родине, это не высмеивание и отрицание имеющихся в обществе проблем. Это осознание и принятие реальности и действие по преодолению и искоренению данных проблем в первую очередь своими, а потом уже общими усилиями.
Часто говорят что у меня нет чувства патриотизма, что я не люблю свой народ и свою страну, так как я все время выражаю недовольство сегодняшним положением дел в Азербайджане, противопоставляю другие страны нашей в более лучшем свете, что я не считаю свою родину и народ лучше других. Это правда, я реалистка и стараюсь здраво смотреть на окружающий меня мир и общество и не вижу ничего того чтобы ставило Азербайджан выше других стран и не вижу в этом ничего плохого. Нам есть куда расти, есть примеры стран у которых нужно учиться и стать если и не лучше, то хотя бы частично как они.