Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.
Становление промышленного потенциала россии имеет давнюю и богатую . отдельные очаги машинно-фабричного производства: демидовские заводы, петровские судоверфи, горнодобывающие предприятия урала и алтая стали возникать и развиваться еще в конце xvii – первой половине xviii в. но первые достаточно крупные шаги в направлении индустриализации страны относятся к 60–70-м xix в. – времени активного проведения государственных реформ императором александром ii. за период 1861–1913 гг. страна демонстрирует промышленно- рост, характеризующийся этапами как ускоренного, так и замедленного развития, вплоть до резкого снижения темпов производства и даже его стагнации.в промышленном развитии пореформенной россии можно выделить пять этапов. первый представляет собой стартовый период широкого и активного становления фабрично-заводского производства и охватывает примерно 25-летний срок – с конца 50-х до начала 80-х годов xix в. второй этап, как первый шаг собственно индустриальной эпохи, начавшись примерно с 1885 г., завершился в 1900 г. в его рамках фабрично-заводская промышленность пережила небывалый подъем (1895–1899 промышленный рывок сменился кризисом 1901–1902 гг. и затяжной депрессией (1903–1908 это был третий этап. четвертый характеризует подъем 1909–1913 гг., прерванный первой мировой войной. развитие промышленности в условиях военного времени составляет основу пятого этапа.реформирование александром ii основ государственного устройства империи: раскрепощение крестьян и создание земства, введение всеобщей воинской повинности, учреждение суда присяжных и судебных уставов и др. стимулировало развитие производительных сил, создало социально- предпосылки для вступления страны на путь индустриализации. одной из характерных черт эпохи реформ был рост городского населения. высокие выкупные платежи и подати за пользование землей ложились тяжелым бременем на крестьянские хозяйства. многие из них разорялись. в поисках средств существования крестьяне потянулись в города и промышленные поселки, на фабрики, заводы, горнодобывающие производства и строительство железных дорог. приток дешевой рабочей силы был одним из важнейших факторов капитализации страны.
Галицько-Волинське князівство занепало під впливом цілої низки факторів. Загострилися відносини із Золотою Ордою, в васальних відносинах до якої князівство продовжувало складатися, в період її об'єднання і подальшого посилення на початку XIV століття, відсутність міцної централізованої княжої влади і надмірно сильні позиції боярської аристократії у політиці ,Збільшилася залежність правителів від боярської аристократії, обірвалася династія Романовичів. У 1340 році, у зв'язку зі смертю останнього повновладного правителя князівства, розпочався тривалий конфлікт між сусідніми державами за галицько-волинську спадщину. У 1349 році Галичина була поступово захоплена сусідньою Польщею, а Волинь — Литвою. Галицько-Волинське князівство перестало існувати як єдине політичне ціле.