Казахстан - земля древней цивилизации Евразийского континента, где на протяжении веков возникали, гибли и вновь восставали из пепла могущественные империи и государства. Здесь проходили вахнейшие торговые пути, связывающие Восток и Запад.
Общеизвестно, о развитости той или иной цивилизации судят прежде всего по уровню культуры. В этом смысле Казахстан является страной богатейшего культурного наследия.
Казахский народ волей истории оказался на стыке восточной и западной культур, в результате чего образовался некий синтез, основу которого составляют тюркские корни, но при этом также ощутимо европейское влияние, осуществлявшееся через Россию.
Переносное жилище - юрта, седло и стремена для лошади, искусство верхового боя, ковровые узоры и орнаменты серебряных и золотых украшений - оригинальные изобретения кочевых культур.
Культура же современного человека основывается на традициях, берущих начало в глубокой древности.
В книге "Худуд ал-алам" ("Границы мира") говорится о "юртах, в которых люди живут летом и зимой, кочуют в поисках пастбища и воды".
Юрта, являющаяся величайшим изобретением кочевников Евразии, была воспринята казахами от своих предшественников и на протяжении многих веков служила основным переносным жилищем. Выделкой частей деревянного каркаса и войлочного покрытия юрты занимались талантливые мастера и, кроме того, женщины создавали различные предметы быта (войлочные и тканые ковры, специальные хранилища, красивые подушки, оригинальные сундуки и т.д.), без которых немыслим быт кочевников. Одно лишь существование юрты предполагает наличие многих домашних промыслов и ремесел, она концентрирует в себе изделия, выполненные в традиционном художественном стиле.
Юрта - традиционное жилище кочевников. Она быстро устанавливается и разбирается, легко перевозится на верблюдах и лошадях, ее войлочное покрытие не пропускает струи дождя. В знойные дни внутри юрты прохладно, зиму же можно пережить, покрыв ее стенки вторым слоем войлока и разогрев очаг внутри нее.
Установка юрты начинается с двери - есик, которую в старину обычно ориентировали на восток. В народе говорили: "Красота и богатство юрты начинаются с порога". Дверь радует взор резными узорами.
К ней с обеих сторон привязывают решетчатый раздвижной остов - кереге, затем при при - бакан поднимают купол юрты - шанырак. В его боковые отверстия вставляют уык - жерди, нижние концы которых привязывают к навершиям кереге.
С незапамятных времен и секреты установки юрты, требовавшие особого мастерства и знаний, передавались из поколения в поколение.
Справді, жити поруч із надпотужними й амбітними Сполученими Штатами Америки очевидно доволі непросто навіть для такої миролюбної і розважливої країни, якою є Канада.
Объяснение:
Відносини зі Сполученими Штатами завжди були в центрі уваги керівництва Канади. Для Оттави вони набули особливого значення на початку ХХ століття, коли розпочався процес поступової переорієнтації товарних і фінансових потоків Канади з Великої Британії на Сполучені Штати. Так, уже наприкінці 1920-х 68% імпорту Канади надходило зі США, а до США спрямовувалося 46% канадського експорту. В ті ж роки розпочалося активне проникнення американського капіталу в канадську економіку. Однак при цьому відносини двох країн не завжди складаються безхмарно й комфортно.
Свого часу Канада була стурбована тим, що американський капітал захопив панівне становище в канадській металообробці, машинобудуванні, гірничо- та нафтовидобувній галузях. Реагуючи на ситуацію, Оттава на початку 1970-х навіть створила Агентство з питань іноземних інвестицій (Foreign Investment Review Agency, FIRA), головним завданням якого став нагляд за відповідністю національним інтересам придбання іноземними інвесторами важливих канадських підприємств. Це в свою чергу викликало стурбованість Сполучених Штатів, які з огляду на нафтову кризу 1973 року гостро відреагували на таку ініціативу канадської сторони.
Внаслідок Кубинської кризи 1962 року Америка раптом усвідомила, що потужна радянська ракетна техніка залишила її невразливість у минулому. Тому свого часу неабиякого розголосу набуло розміщення на території Канади американських ядерних ракет "Бомарк", які під тиском суспільних настроїв і в результаті підписання Оттавою Договору про нерозповсюдження ядерної зброї були виведені з території країни 1972 року.
У ті ж роки постійно перебувала в центрі уваги канадсько-американських відносин і впливала на всі аспекти двостороннього співробітництва тема В'єтнамської війни. Громадська думка Канади засуджувала так звану доктрину Ніксона і масовані бомбардування, що спричиняли значні втрати серед мирного населення. Все це серйозно ускладнювало двосторонні відносини - аж до своєрідного бойкоту посольства Канади у Вашингтоні американськими посадовцями. Лише участь канадських представників у Міжнародній комісії з питань контролю над ситуацією у В'єтнамі до вирівняти ситуацію.
Вочевидь, тут варто згадати, що під час виступу у вашингтонському Національному прес-клубі 1969 року тодішній прем'єр Канади П'єр Трюдо (батько нинішнього голови уряду країни), образно змальовуючи двосторонні відносини, зазначив, що жити поруч зі США - це однаково, що бути в ліжку зі слоном: не має значення, наскільки він дружелюбний і терплячий, кожен його рух відчувається дуже добре. До речі, це визначення й нині залишається актуальним і його часто цитують канадські дослідники.
Казахская юрта
Казахстан - земля древней цивилизации Евразийского континента, где на протяжении веков возникали, гибли и вновь восставали из пепла могущественные империи и государства. Здесь проходили вахнейшие торговые пути, связывающие Восток и Запад.
Общеизвестно, о развитости той или иной цивилизации судят прежде всего по уровню культуры. В этом смысле Казахстан является страной богатейшего культурного наследия.
Казахский народ волей истории оказался на стыке восточной и западной культур, в результате чего образовался некий синтез, основу которого составляют тюркские корни, но при этом также ощутимо европейское влияние, осуществлявшееся через Россию.
Переносное жилище - юрта, седло и стремена для лошади, искусство верхового боя, ковровые узоры и орнаменты серебряных и золотых украшений - оригинальные изобретения кочевых культур.
Культура же современного человека основывается на традициях, берущих начало в глубокой древности.
В книге "Худуд ал-алам" ("Границы мира") говорится о "юртах, в которых люди живут летом и зимой, кочуют в поисках пастбища и воды".
Юрта, являющаяся величайшим изобретением кочевников Евразии, была воспринята казахами от своих предшественников и на протяжении многих веков служила основным переносным жилищем. Выделкой частей деревянного каркаса и войлочного покрытия юрты занимались талантливые мастера и, кроме того, женщины создавали различные предметы быта (войлочные и тканые ковры, специальные хранилища, красивые подушки, оригинальные сундуки и т.д.), без которых немыслим быт кочевников. Одно лишь существование юрты предполагает наличие многих домашних промыслов и ремесел, она концентрирует в себе изделия, выполненные в традиционном художественном стиле.
Юрта - традиционное жилище кочевников. Она быстро устанавливается и разбирается, легко перевозится на верблюдах и лошадях, ее войлочное покрытие не пропускает струи дождя. В знойные дни внутри юрты прохладно, зиму же можно пережить, покрыв ее стенки вторым слоем войлока и разогрев очаг внутри нее.
Установка юрты начинается с двери - есик, которую в старину обычно ориентировали на восток. В народе говорили: "Красота и богатство юрты начинаются с порога". Дверь радует взор резными узорами.
К ней с обеих сторон привязывают решетчатый раздвижной остов - кереге, затем при при - бакан поднимают купол юрты - шанырак. В его боковые отверстия вставляют уык - жерди, нижние концы которых привязывают к навершиям кереге.
С незапамятных времен и секреты установки юрты, требовавшие особого мастерства и знаний, передавались из поколения в поколение.
Справді, жити поруч із надпотужними й амбітними Сполученими Штатами Америки очевидно доволі непросто навіть для такої миролюбної і розважливої країни, якою є Канада.
Объяснение:
Відносини зі Сполученими Штатами завжди були в центрі уваги керівництва Канади. Для Оттави вони набули особливого значення на початку ХХ століття, коли розпочався процес поступової переорієнтації товарних і фінансових потоків Канади з Великої Британії на Сполучені Штати. Так, уже наприкінці 1920-х 68% імпорту Канади надходило зі США, а до США спрямовувалося 46% канадського експорту. В ті ж роки розпочалося активне проникнення американського капіталу в канадську економіку. Однак при цьому відносини двох країн не завжди складаються безхмарно й комфортно.
Свого часу Канада була стурбована тим, що американський капітал захопив панівне становище в канадській металообробці, машинобудуванні, гірничо- та нафтовидобувній галузях. Реагуючи на ситуацію, Оттава на початку 1970-х навіть створила Агентство з питань іноземних інвестицій (Foreign Investment Review Agency, FIRA), головним завданням якого став нагляд за відповідністю національним інтересам придбання іноземними інвесторами важливих канадських підприємств. Це в свою чергу викликало стурбованість Сполучених Штатів, які з огляду на нафтову кризу 1973 року гостро відреагували на таку ініціативу канадської сторони.
Внаслідок Кубинської кризи 1962 року Америка раптом усвідомила, що потужна радянська ракетна техніка залишила її невразливість у минулому. Тому свого часу неабиякого розголосу набуло розміщення на території Канади американських ядерних ракет "Бомарк", які під тиском суспільних настроїв і в результаті підписання Оттавою Договору про нерозповсюдження ядерної зброї були виведені з території країни 1972 року.
У ті ж роки постійно перебувала в центрі уваги канадсько-американських відносин і впливала на всі аспекти двостороннього співробітництва тема В'єтнамської війни. Громадська думка Канади засуджувала так звану доктрину Ніксона і масовані бомбардування, що спричиняли значні втрати серед мирного населення. Все це серйозно ускладнювало двосторонні відносини - аж до своєрідного бойкоту посольства Канади у Вашингтоні американськими посадовцями. Лише участь канадських представників у Міжнародній комісії з питань контролю над ситуацією у В'єтнамі до вирівняти ситуацію.
Вочевидь, тут варто згадати, що під час виступу у вашингтонському Національному прес-клубі 1969 року тодішній прем'єр Канади П'єр Трюдо (батько нинішнього голови уряду країни), образно змальовуючи двосторонні відносини, зазначив, що жити поруч зі США - це однаково, що бути в ліжку зі слоном: не має значення, наскільки він дружелюбний і терплячий, кожен його рух відчувається дуже добре. До речі, це визначення й нині залишається актуальним і його часто цитують канадські дослідники.