айта құру жылдарындағы Қазақстандағы демократиялық үдерістерге жатады?
A. 1946 жылы Қазақ КСР Ғылым академиясының ашылуы
B. 1951 жылы «Бірқатар жат ұғымдарды баяндайтын Қазақ әдебиеті оқулықтарының барлық басылымдарын алып тастауға бұйрық»
C. 1988 ж Қазақстан Компартиясы ОК қаулысымен 20-40 жылдары мен 50 ж бас кезінде қуғын-сүргінге ұшыраған тұлғалардың ақталуы
D. Қазақстан шеберлерінің шығармалары ЮНЕСКО көрмелеріне қойыла бастауы
E. Тілдер туралы Заңның қабылдануы(1989) жыл
F. 1990 жылы 25 қазанда «Қазақ КСР-нің мемлекеттік егемендігі туралы Декларация»
2. «Қазақстан-2050» Стратегиясына қатысты ұғымдарды анықта:
A. Дамыған 30 елдің қатарына кіру міндеті
B. «Қалыптасқан мемлекет»
C. Ұлттық экономиканың жетекші күші болатын кәсіпкерлікті жан-жақты қолдау
D. Ұлттық қауіпсіздік
E. Жаңа қазақстандық патриотизм-біздің көпұлтты және көпконфессиялы қоғамымыз табысының негізі
F. Кәсіби мемлекет
G. Жемқорлыққа, экономикалық бойкүйездікке қарсы белсенді күреске шақыру
3. Қазақстан-Қытай қарым-қатынастары негізінде жүзеге асырылды?
A. «Мәңгілік достық пен ынтымақтастық туралы» Декларация
B. 2000 жылғы «Мыңжылдық» саммиті
C. Трансшегаралық өзендердерді пайдалану, әскери саладағы ынтымақтастық жөніндегі келісімдер
D. Кедендік Одақ құру туралы шартқа қол қою
E. 2008 жылы екі жақты тауар айналымы 8 млрд доллардан асты
F. Ортақ нарық құру туралы хаттама
4. Тәуелсіздіктің алғашқы жылдарындағы Қазақстанның экономикалық дамуын сипаттайды?
A. Бағаны босату туралы Жарлық
B. 2005 жылы Қазақстан кластерінің негізі қаланды
C. Мемлекеттік секторларды жекешелендіру
D. 30 корпоративтік көшбасшы бағдарламасын қабылдау
E. Ұлттық валюта теңге айналымға енді
F. ҰҚР Дүниежүзілік сауда ұйымына мүше болып қабылданды
G. Жол картасы бағдарламасы жүзеге асырыла бастады
5. «Қазақстан 2050» Стратегиялық бағдарламасына қатысты ұғымдарды анықта:
релігієзнавстві під "язичництвом" розуміють різноманітні релігійно-міфологічні уявлення, обряди та культи, що існували в різних народів планети до прийняття ними вищих релігійних форм (як правило, світових релігій). Найчастіше цим поняттям позначають вірування тих народів, що не мали власних держав, а, створивши їх, одразу прийняли одну із світових релігій, минаючи стадію тривалого розвитку власно національно-державної релігії. Тому хронологічні рамки слов’янського язичництва надзвичайно широкі - своїми коренями воно сягає в кам’яний вік, а його пережитки можуть зберігатися до ХІХ - початку ХХ ст.
Язичництво давніх слов’ян саме по собі не є унікальним явищем у світовій історії релігій, це - слов’янський варіант загальнолюдського язичницького масиву, однак варіант неповторний. Цю неповторність язичництву давніх слов’ян додає перетинання в ньому кількох відносно самостійних релігійних шарів, на основі яких воно, власне кажучи, і сформувалося.
демократична течія
Объяснение:
Товариство об'єднаних слов'ян - таємна політична організація. Заснована на поч. 1823 у Новограді-Волинському колишніми членами Товариства першої згоди - офіцерами А. та П. Борисовими і учасником польського визвольного руху Ю. Люблінським. До складу ТОС входили понад 50 офіцерів нижчих чинів із військових частин, що дислокувалися на Волині та Київщині. Окрім засновників, найбільш активними членами Товариства були Я. Андрієвич, О. Усовський, І. Горбачевський, І. Сухинов, Я. Драгоманов, П. Громницький, Я. Андрієвич, М. Лісовський, В. Бечаснов, І. Іванов, А. Кульмін, О. Пестов, В. Соловйов, О. Тютчев, М. Щепилло. Керівником товариства був П. Борисов, а ідеологами - Ю. Люблінський та І. Горбачевський. Головні засади діяльності ТОС відображені у програмних документах - “Клятвенній обіцянці” і “Правилах” (17 пунктів), в основі яких лежала ідея панславізму. ТОС ставило за мету звільнення слов'янських народів від деспотичної абсолютистської влади й іноземного панування, встановлення республіканського ладу в слов'янських країнах та їхнє об'єднання у федеративний союз. Передбачалося подолання незгод між слов'янськими народами, чітке означення кордонів між національними державами. Кожна з держав мала право самостійно вирішувати питання політичного устрою, організації виконавчих органів влади, прийняття основних законів. На чолі федеративного союзу мало постати зібрання представників усіх республік - конгрес, які могли приймати спільні закони. Кожен народ-член федерації - має свою демократичну конституцію, свій уряд і самостійно вирішує всі питання свого внутрішнього життя. Соціальна програма ТОС передбачала знищення кріпацтва. До складу федерації мали увійти Росія, Польща, Молдова, Валахія, Моравія, Богемія, Сербія, Трансільванія, Далмація, Кроація та Угорщина (угорські українці). Щодо українців та білорусів, то їх зачислили до “русского” народу, в чому виявилася обмеженість національної програми та самосвідомості членів ТОС. Члени товариства мали намір досягнути поставленої мети шляхом військового повстання. У вересні 1825 на зборах у с. Ліщині на Житомирщині члени ТОС погодилися із пропозицією представників Південного товариства декабристів С. Муравйова-Апостола та М. Бестужева-Рюміна про об'єднання і увійшли до його складу, зберігаючи свою програму і окрему управу. Члени ТОС брали участь у підготовці збройного повстання, проводили агітацію у військах. Під час виступу Чернігівського полку вони приєдналися до повстанців, зазнали поразки і були заслані до Сибіру (див. Чернігівського полку повстання).