ответ: 1) папа римский, цель - ОСВОБОЖДЕНИЕ Святой земли (Палестины) от сарацинов - мусульман.
2) грабеж
3) потому что была толпа, без денег, воинской дисциплины и оружия
4) феодализм по образцу Европы
и защита паломников в пути - вплоть до больниц для тех, кто совершает паломничество в Святую землю - см. "Орден госпитальеров".
6) атака на христианское государство - Византию, взятие ее столицы - Константинополя, и тотальное его разграбление
7) Салладин выгнал христиан из Иерусалима и Палестины навсегда
8) расширение кругозора Европы, знакомство с культурой Востока и выработка "кодекса чести" рыцарства, также становление "идеалов" рыцарства - через ЭТО, влияние на всю европейскую культуру.
Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями
ответ: 1) папа римский, цель - ОСВОБОЖДЕНИЕ Святой земли (Палестины) от сарацинов - мусульман.
2) грабеж
3) потому что была толпа, без денег, воинской дисциплины и оружия
4) феодализм по образцу Европы
и защита паломников в пути - вплоть до больниц для тех, кто совершает паломничество в Святую землю - см. "Орден госпитальеров".
6) атака на христианское государство - Византию, взятие ее столицы - Константинополя, и тотальное его разграбление
7) Салладин выгнал христиан из Иерусалима и Палестины навсегда
8) расширение кругозора Европы, знакомство с культурой Востока и выработка "кодекса чести" рыцарства, также становление "идеалов" рыцарства - через ЭТО, влияние на всю европейскую культуру.
Надеюсь
Кімері́йці, кіммерійці або кімери, кі́ммери (грец. κιμμέριοι, лат. Cimmerii) — стародавній кочовий народ, який жив на території Північного Причорномор'я (півдня України)[1][2] в IX — VII століттях до н. е. Більша частина в VII столітті до н. е. помандрувала через Кавказ до Малої Азії через нашестя скіфів[1]. Менша частина осіла в Північному Причорномор'ї, змінивши кочовий образ життя[3][4], і стала відомою як таври[1], що були причетні до закладання греками колонії Кімерик як південно-західного прикордонного форпосту Боспорського царства (50 км на південь від Керчі)[1]. Остаточно кімерійці асимілювалися з місцевими племенами Кримського півострову[4][3]. Разом з гетами в українській історії становлять власне місцеву археологічну культуру[5]. Назва племені кімерійців не є їхньою самоназвою, оскільки ця назва була дана ассирійцями стосовно всіх племен Північного Причорномор'я[4][3]. Уривок з ассирійських джерел, де Асархаддон говорить про «воїнів ґімірра», дав підставу ототожнювати їх із кімерійцями