92. сравните черты социально- положения в в периоды 1953––1964 гг. и 1985––1991 гг. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) попытки проведения реформ 2) законодательное разрешение индивидуальной трудовой деятельности 3) продовольственные трудности в , дефицит продуктов питания 4) массовое освоение целинных земель 94. сравните программные политические установки белого движения и советской власти в период гражданской войны в россии. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) признание советов высшим органом власти в стране 2) признание прав всех народов россии на самоопределение 3) использование насильственных методов борьбы против политических противников 4) постепенное формирование жёсткой централизованной системы на подконтрольных территориях 95. сравните особенности развития в период нэпа и в период индустриализации. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) всех промышленных предприятий в руках государства 2) предоставление промышленным предприятиям определённой хозяйственной самостоятельности, массовое развитие хозяйственного расчёта 3) государственная монополия на внешнюю торговлю 4) активное вмешательство государства в развитие промышленности 96. сравните внешнеполитическое положение в период 1985––1991 гг. и внешнеполитическое положение россии в период 1992––1996 гг. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) членство в совете безопасности оон 2) участие в афганской войне 3) существование военно-политического союза со странами восточной европы 4) обладание ядерным оружием 97. сравните политику большевиков в деревне в период «военного коммунизма» и в период нэпа. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) проведение в деревне активной пропагандистской работы 2) активное продвижение коммунистов и комсомольцев для работы в сельских советах 3) осуществление продовольственной развёрстки 4) взимание продовольственного налога 98. сравните положения государственной идеологии в в периоды «оттепели» и «застоя». выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) конечная цель развития –– построение коммунизма 2) в стране построено общество развитого социализма 3) установление конкретных сроков создания материально-технической базы коммунизма в 4) при капитализме буржуазия эксплуатирует, угнетает трудящихся 99. сравните черты социальной структуры советского общества в 1920-х и 1930-х гг. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) резкое сокращение численности сельского населения в стране 2) отсутствие сословий в социальной структуре советского общества 3) резкое сокращение числа крестьян-единоличников среди жителей деревни 4) рост числа грамотных 100. сравните черты научно-технического развития в 1945––1953 гг. и 1953––1964 гг. выберите и запишите в первую колонку порядковые номера черт сходства, а во вторую –– порядковые номера черт различия. 1) существование в атомных электростанций 2) запуск искусственных спутников земли 3) обладание ядерным оружием 4) наличие регулярного радиовещания
Відповідь:
Колоніальна система ХІХ – на початку ХХ століття
Другий період колоніалізму, як ми вже говорили, пов’язаний з промисловим переворотом, тобто з появою в Європі, насамперед в Англії, механізованої промисловості.
Дві основні риси відрізняють його від попереднього:
перехід до широких територіальних захоплень;
намагання освоїти країни Азії як ринки збуту європейських товарів і джерел промислової сировини.
Ці два напрямки політики пов’язані один з одним, хоча і не жорстко. Територіальні володіння, підкорення населення – найбільш логічн забезпечити доступ на відповідні ринки. Але боротьба за території почалася з середини ХVІІІ ст., коли не відбулася промислова революція навіть у Англії, коли у розпорядженні європейців ще не було товарів, які могли б пробитись на азіатські ринки. Тоді території були потрібні головним чином для отримання позаекономічними методами (податки) засобів, необхідних для збереження попереднього характеру торгівлі зі Сходом (вивіз товарів звідти).
Доля майбутніх колоній вирішувалася в основному не у війнах з місцевими державами, а в ході суперництва між європейськими державами. Доля Індії, наприклад, вирішувалася у війнах між Нідерландською і Англійською Ост-Індськими компаніями, а потім – у війнах останньої з Францією. Доля Індонезії і ряду інших територій теж визначалася в ході англо-голландських війн 1652 – 1654, 1665 – 1667 і 1672 – 1674 рр. вони привели до майже повного витіснення голландців з Індії, але залишили їм свободу дій в Індонезії. В ході наполеонівських війн англійці захопили у голландців Цейлон (1796 р.), Капську колонію (1798 р.), Яву (1811 р.), яку потім повернули.
Найбільш значні етапи англо-французької боротьби – війна за австрійський спадок (1740 - 1748) і Семирічна війна (1756 – 1763). В ході останньої Англія перемогла Францію і стала єдиним серйозним претендентом на завоювання Індії. В ході тієї ж війни вона зуміла підкорити Бенгалію (1757 – 1764 рр.) і встановити панування над Перською затокою.
Потім настав час війн з індійськими державами. В результаті чотирьох війн (1767 – 1769, 1780 – 1784, 1790 – 1792, 1799 рр.) Компанії вдалося розгромити Мейсур – найсильнішого противника в Південній Індії. Три війни знадобилося, щоб знищити Маратхську конфедерацію (1775 – 1782, 1803 – 1805, 1817 – 1819 рр.), яка до цього домінувала у Центральній і Північній Індії.
В першій половині ХІХ ст. англійці завершили завоювання Індії, вони приєднали Ассам (1826 р.), Синд (1843 р.), Пенджаб (1845, 1849 рр.). були зроблені спроби розширити володіння і вийти за межі Індії: вдалі по відношенню Бірми (війни 1824 – 1826, 1852 – 1853 і 1885 рр.) і не вдала по відношенню Афганістану (1838 – 1842, 1878 – 1880, 1919 рр.).
Почали створюватися і інші колоніальні імперії. Голландія поступово підкорила майже всі острови Індонезії, які стали з тих пір називатися Нідерландською Ост-Індією. Франція в 1830 р. захопила Алжир, чим поклала початок колоніальному поділу Африки.
Завоювання здійснювалося не стільки руками європейців, скільки при до місцевих жителів, яких колонізатори наймали, озброювали, навчали європейським методам ведення бойових дій і кидали проти армій місцевих правителів. Цілий ряд східних держав були при цьому знищені, інші попали в повну залежність від колонізаторів. І, на кінець, треті, хоч і зазнавали поразок і поступово попадали в так звану напівколоніальну залежність, зберегли суверенітет і деякі можливості самостійного розвитку.
Територіальні захоплення привели до різкого збільшення прибутків колоніальних режимів від збору податків і мит, які стали перевищувати витрати на управління. Колонії давали засоби для нових військових операцій і дозволяли отримувати "колоніальну данину" не тільки окремим купцям, а і всій метрополії.
Найбільш суттєвою рисою світової економіки ХІХ ст. стало швидке розширення зовнішньої торгівлі та зміна її балансу. Перший етап промислового перевороту полягав у виникненні фабрик, машинної промисловості, спочатку тільки легкої, насамперед текстильної. І це серйозно змінило співвідношення економічного потенціалу метрополій і колоній. Метрополії отримали можливість запропонувати населенню залежних від них країн свої товари.
В цей же період європейські колоністи зрозуміли, що вони можуть "завоювати" країни без військових експедицій, тільки своїми товарами, отримуючи із них прибуток, не втручаючись у внутрішнє життя. Для цього достатньо було нав’язати країні договір, який звільняв європейські товари від мит, давав європейським бізнесменам у східній країні право непідсудності місцевим судам.
Пояснення:
Відповідь:
мовний поділ світу на Захід і Схід виник ще за часів Античності. Традиційно Сходом вважаються країни й народи, що займають величезні території Північної Африки та Азії. Як відомо, саме тут виникли й зміцніли перші цивілізації, звідси почалося поступальне цивілізоване освоєння земної кулі.
Пояснення:Перське царство династії Сефевидів та величезна Імперія Великих Моголів в Індії відігравали провідну роль у всьому мусульманському світі та серед інших країн Азії. Чому ж період могутності швидко змінився занепадом і залежністю від інших країн?
Варто пригадати! 1. Коли мусульмани поділилися на шиїтів та сунітів? 2. Що таке варни й касти? 3. Коли виникла держава Делійський султанат? 4. Хто й коли відкрив східний морський шлях в Індію (§ 2)?
Піднесення Персії та її занепад.