Римська республіка (італ. Repubblica Romana) — короткочасна держава, яка була проголошена 15 лютого 1798 року, коли 10 лютого наполеонівський воєначальник Луї-Александр Бертьє ввійшов у Рим. Французькі сили вдерлися в Папську область також у помсту за смерть французького генерала Мат'юрина-Леонарда Дюфо 1797 року.
Римська республіка була клієнтською державою Франції і складалася з території Папської області. Папа Пій VI був засланий до Франції і помер там 1799 року. Після свого створення Римська республіка також стала контролювати Тибрську республіку і Республіку Анкона. Ця республіка керувалася консулами, як і у стародавній Римській республіці. Римська республіка проіснувала недовго, оскільки Папська область була відновлена в жовтні 1799 року.
Прапор Римської республіки становить собою чорно-біло-червоний триколор, що скидається на французький прапор.
Соборное уложение 1649 года было первым печатным памятником русского права, именно будучи кодексом, исторически и логически оно служит продолжением предшествующих кодексов права - Русской Правды и судебников, знаменуя вместе с тем неизмеримо более высокую ступень феодального права, отвечавшего новой стадии в развитии социально-экономических отношений , политического строя, юридических норм, судоустройства и судопроизводства Русского государства. p> Как кодекс права Уложение 1649 г.. во многих отношениях отразило тенденции дальнейшего процесса в развитии феодального общества. В сфере экономики оно закрепило путь образования единой формы феодальной земельной собственности на основе слияния двух ее разновидностей - поместий и вотчин. В социальной сфере Уложение отразило процесс консолидации основных классов - сословий, что привело определенной стабильности феодального общества и в то же время вызвало обострение классовых противоречий и усиление классовой борьбы, на которую, безусловно, влияло установление государственной системы крепостного права. Недаром с XVII в. открывается эра крестьянских войн. В сфере политической кодекс 1649 г. отразил, начальный этап перехода от сословно-представительной монархии к абсолютизму. В сфере суда и права с Уложением связан определенный этап централизации судебно-административного аппарата, детальная разработка и закрепление системы суда, унификация и всеобщность права на основе принципа права-привилегии. Уложение 1649 гг. - Качественно новый в истории феодального права России кодекс, значительно продвинувший разработку системы феодального законодательства. В то же время Уложение является крупнейшим памятником письменности феодальной эпохи. p> Уложение 1649 г.. более двухсот лет не утрачивало своего значения: оно открыло в 1830 г.. В «Полное собрание законов Российской империи В» и во многом были использованы при создании XV тома Свода законов и уголовного кодекса 1845 - Заключение о наказаниях. Использование Уложения 1649 г.. Во второй половине XVIII и первой половине XIX в. означало, что консервативные режимы того времени искали в Уложении опору для укрепления самодержавного строя.
Римська республіка (італ. Repubblica Romana) — короткочасна держава, яка була проголошена 15 лютого 1798 року, коли 10 лютого наполеонівський воєначальник Луї-Александр Бертьє ввійшов у Рим. Французькі сили вдерлися в Папську область також у помсту за смерть французького генерала Мат'юрина-Леонарда Дюфо 1797 року.
Римська республіка була клієнтською державою Франції і складалася з території Папської області. Папа Пій VI був засланий до Франції і помер там 1799 року. Після свого створення Римська республіка також стала контролювати Тибрську республіку і Республіку Анкона. Ця республіка керувалася консулами, як і у стародавній Римській республіці. Римська республіка проіснувала недовго, оскільки Папська область була відновлена в жовтні 1799 року.
Прапор Римської республіки становить собою чорно-біло-червоний триколор, що скидається на французький прапор.
Объяснение: